Історія другої дружини Генріха VIII, Анни Болейн, століттями була оповита мороком пліток та зловісних легенд, найстійкішою з яких залишалося твердження про її фізичні вади. Протягом життя і особливо після трагічної страти королеву переслідували звинувачення у чаклунстві, головним доказом якого вважалася наявність у неї «неприродного» шостого пальця на руці — ознаки, яку в ті забобонні часи часто трактували як мітку диявола. Однак нове технологічне дослідження знаменитого портрета «Троянда», що зберігається в замку Хевер, будинку дитинства Болейн, несподівано поставило крапку в цій давній суперечці, виявивши, що картина була навмисно змінена ще в епоху Тюдорів саме для того, щоб візуально спростувати цей наклеп, пише T4.
Ключ до розгадки дав метод інфрачервоної рефлектографії, застосований дослідниками Інституту Гамільтона Керра при Музеї Фіцвільяма в Кембриджі. Ця технологія дозволяє зазирнути крізь верхні шари фарби, оскільки інфрачервоне світло безперешкодно проходить крізь пігменти, доки не поглинеться вуглецевими матеріалами, якими зазвичай виконувалися попередні ескізи або підмальовування. Сканування виявило приховані під фінальним зображенням початкові начерки, які свідчать про те, що художник раптово і кардинально змінив композицію в процесі роботи. Спочатку майстер слідував стандартному затвердженому шаблону, відомому як візерунок «B», де руки королеви мали бути опущені вниз і приховані за краєм рами, проте в певний момент він вирішив відхилитися від канону і домалював кисті рук, які чітко видно на завершеній картині.
Помічник куратора замку Хевер, доктор Оуен Еммерсон, пояснив в інтерв’ю Daily Mail, що це «художнє непослух» не було випадковістю, а становило собою свідомий політичний акт. За часів Тюдорів портрети рідко малювалися з натури; художники використовували тиражовані шаблони, тому рішення змінити композицію і акцентувати увагу на витончених, нормальних руках Анни стало прямим візуальним запереченням ворожих чуток. Згідно з даними дендрохронологічного аналізу, портрет був створений у 1583 році, що робить його найстарішим датованим зображенням Болейн і відносить час його створення до правління її дочки, королеви Єлизавети I. Саме в цей період католицька пропаганда активно використовувала образ Анни як «відьми» з фізичними каліцтвами, щоб підірвати легітимність Єлизавети та її право на престол.
Таким чином, портрет «Троянда» виступає не просто витвором мистецтва, а інструментом складної піар-кампанії XVI століття, спрямованої на реабілітацію пам’яті страченої королеви. Демонстрація ідеальних рук матері стала частиною ширшої стратегії Єлизавети I, яка прагнула затвердити свій статус, офіційно визнавши шлюб батьків законним та прийнявши геральдичні символи Анни. Виявлена під шарами фарби зміна композиції є неспростовним доказом того, що прихильники королеви активно боролися з наклепами, використовуючи мистецтво як доказ її фізичної та моральної нормальності. Цей унікальний артефакт, разом з іншими зображеннями, буде представлено громадськості на новій виставці в замку Хевер, остаточно розвінчуючи міф про «зайвий палець» і повертаючи Анні Болейн її справжній людський образ, очищений від століть пропагандистського бруду.
Останні новини: Вчений стверджує, що знайшов місце, де заховані скарби на $4,9 мільярда
