Гори Забобонів у штаті Аризона вже понад століття залишаються епіцентром однієї з найбільш похмурих та водночас привабливих легенд американського Заходу, приховуючи в своїх надрах історію про золото, смерті та людську одержимість. Цей суворий ландшафт став останній притулком для міфічної копальні «Загубленого Голландця» — родовища настільки багатого, що, за оцінками експертів, сьогодні його вартість могла б сягати астрономічної суми в 4,9 мільярда доларів. Історія, що почалася як напівміфічна розповідь про німецького іммігранта Якоба Вальца, нещодавно отримала несподіване продовження завдяки сучасному мисливцю за скарбами Метту Полстону, який стверджує, що за допомогою картографічного аналізу та геологічних даних йому вдалося визначити точне місцезнаходження легендарної жили, пише T4.
Центральною фігурою цієї епопеї залишається Якоб Вальц, який помер у Фініксі в 1891 році, залишивши по собі скриню з 21,7 кг необробленого золота та серію загадкових натяків, що десятиліттями зводили з розуму шукачів пригод. Вальц, який мав досвід гірничої справи з Німеччини та Каліфорнії, стверджував, що знайдене ним родовище — це не просто розсип або «неглибока кишеня», а масивна золота жила, здатна зробити двадцятьох чоловіків мільйонерами. Його розповіді про багатство підкріплювалися реальною поведінкою: офіційно будучи скромним фермером, він регулярно розплачувався за товари у місті золотими самородками найвищої проби. Перед смертю, коли повінь зруйнувала його дім і він опинився під опікою Джулії Томас та Діка Холмса, Вальц розкрив ключову деталь: жила мала ширину близько 45 сантиметрів, що для геологів є ознакою надзвичайної концентрації дорогоцінного металу.
Читайте за темою: Вчені показали єдиний вулкан на Землі, який щодня викидає золото на суму $6000
Ключем до розгадки, який використав сучасний дослідник Метт Полстон, стали так звані камені Перальти — набір гравійованих кам’яних плит, знайдених випадковим перехожим у 1949 році. Попри скептицизм деяких істориків, Полстон переконаний у їхній автентичності, розглядаючи їх як складну топографічну карту. Коли камені поєднуються певним чином, вони утворюють маршрут, що містить зображення коня, священика та написів латиною. Вирішальною підказкою стала фраза «пошукайте в серці», яку більшість шукачів ігнорували або інтерпретували метафорично. Використовуючи супутникові знімки Google Earth, Полстон виявив масивне природне утворення у формі серця розміром 3,2 на 3,2 кілометра глибоко в гірському хребті, яке ідеально відповідає опису на каменях, включаючи розташування струмка, що витікає з «серця».
Згідно з теорією Полстона, вхід до шахти розташований на схилі цієї гори, у місці, де сходяться численні геологічні розломи. Така тектонічна активність справді може створювати умови для формування багатих рудних тіл, що надає наукової ваги легенді про «американське Ельдорадо». Дослідник стверджує, що всередині цієї зони існують сім штучних орієнтирів, які відповідають латинським термінам на карті, зокрема позначці «Domus» (дім). Парадоксально, але природа надійно захищає свої скарби: під час експедиції Полстон та його команда пройшли впритул до ймовірного входу, але не помітили його через густі зарослі дерев та чагарників, що за століття повністю замаскували бічний каньйон.
Читайте за темою: Вчені виявили підземний океан “білого золота” вартістю $2,3 трильйона
Історія шахти, ймовірно, сягає ще глибше в минуле, до 1840-х років, коли родина Перальта з Мексики розробляла ці землі до моменту трагічної засідки апачів, відомої як різанина на Місцях різанини. Вальц, за переказами, лише перевідкрив цю давню розробку у 1870-х роках. Сьогодні, незважаючи на наявність точних координат у Полстона, золото залишається в надрах гір. Територія Забобонів — це 64 750 гектарів суворої пустелі, де спека та зневоднення становлять смертельну загрозу, про що дослідник постійно попереджає нових ентузіастів. Таким чином, легенда про скарб вартістю майже 5 мільярдів доларів балансує на межі між доведеним геологічним фактом та недосяжною мрією, продовжуючи вабити сміливців у саме серце небезпечних гір.
Не пропустіть: Новий звіт розкрив вражаючу кількість “НЛО”, які шпигують за ядерними обʼєктами США протягом останніх 80 років
