У Танзанії, серед величних ландшафтів Східно-Африканської рифтової системи, розкинулось одне з найдивовижніших і водночас нейнебезпечніших природних чудес світу – озеро Натрон. Це унікальне содове озеро, що утворилося внаслідок вулканічної активності, має неймовірно високий рівень pH, який сягає близько 10,5 – показник, майже такий же їдкий, як розчин аміаку. Хімічний склад води настільки агресивний, що більшість живих організмів не здатні в ній вижити. Тварини, які гинуть на берегах цього моторошного озера, буквально перетворюються на кальцифіковані мумії, застигаючи у своїх останніх позах, наче висічені з каменю, пише T4.
Така висока концентрація солей і мінералів, особливо карбонату натрію та карбонату кальцію, потрапляє в озеро з навколишніх вулканічних пагорбів та гарячих джерел, що б’ють з-під землі. Оскільки озеро Натрон не має стоку в річки чи моря, концентрація цих хімічних речовин залишається постійно високою протягом усього року. Вода в озері може сильно обпекти шкіру та очі будь-якої істоти, яка спробує зануритися або зробити ковток.
Проте, дивним чином, деякі форми життя не лише виживають у цих екстремальних умовах, а й процвітають. Серед них – малі фламінго (Phoeniconaias minor) та деякі види тілапії. Озеро Натрон є найважливішим у світі місцем розмноження малих фламінго: тут вилуплюється більшість з 1,5-2,5 мільйонів особин Східної Африки, що становить близько 75% світової популяції цього виду. Ноги малих фламінго мають міцну шкіру та луску, що захищає їх від опіків. Вони будують гнізда на островах, які утворюються в озері під час сухого сезону, забезпечуючи безпеку своїм дитинчатам від більшості хижаків завдяки смертельним умовам навколо.
Читайте також: В Амазонії виявили “киплячу річку”, яка може буквально зварити живцем
Окрім надзвичайно лужного середовища, озеро Натрон також є дуже мілководним. Його середня глибина становить лише 0,5 метра, а ширина – 15 кілометрів, хоча воно стискається та розширюється залежно від погоди. У найспекотніші пори року температура води може досягати пекучих 60 градусів Цельсія (140 градусів за Фаренгейтом). Коли озеро зменшується, в ньому розмножуються унікальні мікроорганізми, які харчуються його солями. Галоархеї (солелюбні без’ядерні організми) та ціанобактерії (синьо-зелені водорості) забарвлюють озеро в різні відтінки червоного завдяки пігментам у своїх клітинах. Ці ж пігменти надають малим фламінго їхнього характерного рожевого відтінку, оскільки ці птахи майже виключно харчуються синьо-зеленими водоростями.
Озеро Натрон привернуло увагу світової громадськості у 2013 році, коли фотограф Нік Брандт опублікував у своїй книзі “Через спустошену землю” (Abrams Books, 2013) знімки “кам’яних” тварин, знайдених на його берегах. На фотографіях були зображені туші птахів і кажанів, які загинули на берегах озера і були збережені завдяки карбонату натрію. Брандт розміщував їх на гілках і у воді, щоб вони виглядали “знову живими”, як він написав у книзі.
Серед зображених птахів були голуб та орлан-риболов – види, які не харчуються та не розмножуються безпосередньо на озері Натрон, але мешкають у навколишніх солончаках та прісноводних водно-болотних угіддях. Ці екосистеми також є домівкою для великих фламінго, пеліканів, страусів, буйволів, антилоп гну та багатьох інших істот, які ризикують стати наступними “кам’яними” свідками унікальної та смертоносної краси озера Натрон.
Раніше науковці показали, що роблять кити при наближенні туристів.
