Вчені з семи університетів США з’ясували, що інтенсивніше лікування гіпертонії дозволяє мозку краще виводити відходи життєдіяльності. Результати дослідження представлені на Міжнародній конференції з інсульту в Далласі.
Раніше деякі дослідження показали, що пульсація мозкових артерій при кожному серцевому скороченні сприяє виведенню токсичних відходів із мозку. Високий кров’яний тиск протягом тривалого часу робить артерії жорсткими, порушуючи їх функцію та здатність виводити токсини. Цей процес можна знайти по розширенню периваскулярних просторів мозку — структур, які оточують судини мозку.
Дослідники проаналізували МРТ-скани мозку 658 учасників. Всі учасники мали високий кров’яний тиск, але ні в кого раніше не діагностували діабет (тип 1 або 2), деменцію або інсульт.
Після першого МРТ 243 людини увійшли до групи інтенсивного лікування гіпертонії: їх цільовий систолічний артеріальний тиск мав скласти за підсумком менше 120 мм рт. ст., а 199 осіб увійшли до групи стандартного лікування: їх цільовий тиск – 140 мм рт. ст. та нижче.
На початку дослідження обсяг периваскулярних просторів був однаковим в учасників обох груп. Приблизно через чотири роки лікування гіпертонії кожен учасник знову прийшов на МРТ-дослідження. Об’єм периваскулярних просторів значно зменшився у групі інтенсивного лікування, але не змінився у групі стандартного лікування.
Це означає, що мозок пацієнтів, метою яких було знизити тиск систоли до 120 мм.рт.ст., краще справлявся з виведенням відходів. У майбутньому вчені мають намір перевірити, чи пов’язана зміна периваскулярних просторів із уповільненням розвитку когнітивних порушень.
