Протягом останніх двох століть людська діяльність, здавалося б, непомітно впливала на щось настільки фундаментальне, як вісь обертання нашої планети. Зведення тисяч дамб по всьому світу призвело до того, що полюси Землі нахилилися більш ніж на один метр. Це явище тісно пов’язане з розподілом маси та моментом інерції планети. Уявіть, як баскетбольний м’яч обертається на кінчику пальця: якщо до однієї з його ділянок раптово додати масу, обертання почне коливатися. Це той самий принцип, що пояснює, як фігурист може прискорити обертання, підтягуючи руки до тіла – зміна розподілу маси змінює динаміку обертання. У випадку Землі, цей зсув маси відбувається за рахунок величезних об’ємів води, що утримуються колосальними дамбами, які, по суті, перерозподіляють масу планети, ледь помітно впливаючи на положення її полюсів, пише T4.
У новому дослідженні, опублікованому в журналі Geophysical Research Letters, планетологи з Гарвардського університету глибоко вивчили цей дивовижний ефект. Вони проаналізували глобальну базу даних, що охоплює 6862 дамби, побудовані по всьому світу між 1835 і 2011 роками. На основі цих даних вони розрахували об’єм води, що зберігається у водосховищах, як ця вода вплинула на розподіл маси Землі та чи було цього достатньо для зміщення полюсів планети. Виявилося, що загалом будівництво дамб призвело до зміщення полюсів приблизно на 113 сантиметрів та спричинило падіння рівня моря на 21 міліметр у період з 1835 по 2011 роки.
Цікаво, що у 20 столітті відбулося зміщення до 104 сантиметрів , але цей рух не був односпрямованим. З 1835 по 1954 рік, коли будівництво гребель активно велося в Північній Америці та Європі, полюси змістилися до екватора. Північний полюс перемістився приблизно на 20,5 сантиметрів до 103-го східного меридіана, що проходить через росію, Монголію, Китай та півострів Індокитай. Проте після 1954 року акцент у будівництві дамб змістився на Східну Африку та Азію. Як наслідок, полюс почав дрейфувати в іншому напрямку, приблизно на 57 сантиметрів до 117-го західного меридіана, який проходить через захід Північної Америки та південну частину Тихого океану.
Наташа Валенчич, провідний автор дослідження та аспірантка з Гарвардського університету, зазначила, що “коли ми затримуємо воду за дамбами, це не лише забирає воду з океанів, що призводить до глобального падіння рівня моря, але й розподіляє масу по-іншому по всьому світу”. Вона підкреслила, що хоча загальне зміщення полюса на метр не спричинить новий льодовиковий період, воно має значення для рівня моря. Цей ефект є сукупним результатом діяльності тисяч дамб, що будувалися протягом десятиліть. Проте в деяких виняткових випадках навіть окремі дамби можуть мати помітний вплив. Наприклад, китайська гребля “Три ущелини”, найбільша гідроелектростанція у світі, настільки колосальна, що, за оцінками геофізиків NASA, здатна утримувати 40 кубічних кілометрів води, що достатньо для зміщення полюсного положення Землі приблизно на 2 сантиметри.
Раніше науковці зʼясували, куди поділася вода на Марсі.
Підписуйся на наш Telegram-канал