У 1970-х роках посадочні апарати “Вікінг” провели перші біологічні експерименти на Марсі, але не знайшли переконливих доказів життя. Астробіолог Дірк Шульце-Макух висуває сміливу гіпотезу: можливо, ми самі знищили марсіанське життя під час цих експериментів.
Експерименти “Вікінга” та їх суперечливі результати
“Вікінги” провели чотири експерименти для пошуку життя на Марсі. Один з них, газовий хромато-мас-спектрометр (GCMS), виявив хлоровану органіку, яку тоді помилилися за забруднення з Землі. Інші експерименти дали суперечливі результати, які досі не мають однозначного тлумачення.
Гіпотеза про “сухе” життя
Шульце-Макух припускає, що експерименти “Вікінга”, які передбачали додавання води до марсіанського ґрунту, могли бути згубними для марсіанського життя, якщо воно пристосоване до дуже сухих умов. “Це було б схоже на те, якби інопланетяни знайшли вас напівмертвими в пустелі і вирішили врятувати вас, кинувши в океан”, – пояснює вчений.
Пошук життя в солях
Шульце-Макух вважає, що марсіанське життя, якщо воно існує, може міститися в солях та інших гігроскопічних сполуках, які поглинають воду з атмосфери. Тому майбутні місії повинні зосередитися на пошуку життя в таких місцях.
Заклик до нової місії
Вчений закликає NASA відправити на Марс нову місію, спеціально призначену для пошуку життя, враховуючи можливість існування “сухого” життя та уникаючи помилок минулого.
Гіпотеза Шульце-Макуха про те, що ми могли ненавмисно знищити життя на Марсі, змушує задуматися про наші підходи до пошуку позаземного життя. Важливо враховувати різноманітність форм життя та адаптувати наші методи дослідження до умов інших планет.
Останні новини: Найдивніша фобія у світі. Чого найбільше боїться мінстр Швеції