Нещодавні екологічні дослідження та реставраційні роботи на узбережжі долини Гламорган у Вельсі призвели до виявлення масштабного археологічного та історичного феномену, який викликав значний резонанс у науковій спільноті. Під час реалізації проєкту з відновлення природного стану прибережних кам’яних басейнів волонтери та фахівці «Академії Біч» (Beach Academy) вилучили з піщаних та скельних відкладень 437 одиниць взуття, що належать до минулих епох. Найбільша концентрація знахідок була зафіксована на пляжах поблизу містечок Огмор та Ллантвіт Мейджор. Взуття, яке переважно належало чоловікам та дітям, було глибоко інтегроване в берегову лінію, в’ївшись в осадові породи та застрягши в камінних ущелинах, що свідчить про його тривале перебування під впливом морських циклів, пише T4.
З точки зору морської археології та прибережної геоморфології, регулярне вимивання таких артефактів на поверхню вказує на існування значного підводного або прибережного депо матеріальної культури. Найбільш обґрунтована наукова гіпотеза пов’язує ці знахідки з катастрофою італійського торгового судна «Фролік» (Frolic), що сталася у XIX столітті. Корабель, який перевозив значну партію взуття та інших товарів, розбився об скелю Таскер-Рок приблизно 150 років тому. Ймовірно, вантаж був розсіяний придонними течіями та поступово акумульований у дельті річки Огмор, звідки він періодично вимивається в море під час ерозії річкових берегів та штормової активності. Характерною особливістю знахідок є їхній мініатюрний розмір — шкіряні підошви багатьох екземплярів настільки малі, що відповідають дитячим пропорціям позаминулого століття.
Альтернативна теорія розглядає знахідки крізь призму промислової антропології, пов’язуючи їх із розвитком шевського ремесла в регіоні Брідженд. У середині XX століття це місто було потужним центром виробництва взуття, де виготовлялося понад 50 000 пар на тиждень. За історичними свідченнями, поширеною практикою того часу була утилізація вживаних та непридатних для ремонту виробів шляхом скидання в річку в районі Портобелло. Це пояснює присутність артефактів різного ступеня зносу та різних часових періодів у прибережних седиментах.
Попри історичну цінність знахідок, проєкт відновлення прибережних зон підкреслює критичну проблему забруднення світового океану антропогенним сміттям. Взуття становить лише малу частину з понад 12 000 об’єктів морського сміття, вилучених з узбережжя під час 15 робочих сесій. Наукова важливість дослідження полягає у вивченні того, як органічні матеріали, такі як шкіра XIX століття, взаємодіють із морським середовищем протягом десятиліть, консервуючись у безкисневих шарах піску та каміння. Наразі триває збір волонтерських груп для подальшого очищення пляжів, оскільки виявлені обсяги свідчать про те, що дослідники лише торкнулися поверхні величезного масиву застарілого промислового сміття, що роками накопичувався у прибережній екосистемі Вельсу.
Читайте також: Вчені виявили багатоніжку розміром з автомобіль
Підписуйся на наш Telegram-канал