На іспанському острові Майорка археологи знайшли докази того, якою була вулична їжа в часи Римської імперії. Кістки дрібних співочих птахів, виявлені у стародавній сміттєвій ямі поруч із залишками античного закладу швидкого харчування, розкривають нові деталі про повсякденну дієту та гастрономічні звички мешканців римського міста, пише T4.
«Спираючись на місцеві кулінарні традиції тут, на Майорці, де співочих дроздів (Turdus philomelos) іноді вживають і сьогодні, можу сказати з особистого досвіду, що їхній смак більше нагадує дрібну дичину, як-от перепілку, аніж курку», — розповів Live Science Алехандро Валенсуела, дослідник Середземноморського інституту передових досліджень на Майорці.
У новому дослідженні, опублікованому в International Journal of Osteoarchaeology, Валенсуела детально проаналізував колекцію кісток тварин, знайдених у стародавньому місті Поллентія. Це місто було засноване після завоювання Балеарських островів римлянами у 123 році до н.е. і швидко перетворилося на жвавий порт із форумом, храмами та мережею крамниць.
(Зображення: Getty Images)
Одна з таких крамниць, імовірно, функціонувала як «попіна» (popina) — невеликий заклад, де місцеві жителі могли перекусити або випити вина. На це вказують шість великих амфор, вбудованих у стільницю. Поруч археологи виявили стічну яму завглибшки близько 4 метрів, заповнену сміттям: уламками кераміки, що допомогли датувати використання ями періодом між 10 роком до н.е. та 30 роком н.е., а також різноманітними кістками ссавців, риб та птахів.
Особливу увагу Валенсуели привернули саме кістки дрібних птахів, оскільки вони крихкі й погано зберігаються. Однак у ямі в Поллентії кісток співочих дроздів було більше, ніж будь-яких інших птахів. Ретельний аналіз виявив цікаву закономірність: серед знахідок було багато черепів та грудних кісток (грудин), але майже повністю були відсутні кістки кінцівок та верхньої частини грудей — тобто саме ті частини, де міститься найбільше м’яса.
На думку вченого, відсутність найм’ясистіших частин тушок свідчить про те, що дроздів тут готували, а не просто викидали. Історичні записи підтверджують, що римські мисливці часто ловили співочих птахів сітками, а потім продавали їх до закладів, де їх готували та подавали як їжу.
Спираючись на кісткові докази, Валенсуела припускає, що птахів готували, видаляючи грудину, щоб розплющити грудку. Ця техніка дозволяла продавцеві їжі дуже швидко приготувати пташку — на грилі або обсмаживши в олії — зберігаючи при цьому соковитість м’яса.
Як подавали таку страву — питання відкрите. Уламки кераміки можуть вказувати на те, що дроздів подавали на тарілках, як удома. «Однак, враховуючи їхній невеликий розмір та контекст вуличної їжі, цілком імовірно, що їх подавали на шпажках для зручності», — зазначає Валенсуела.
Окрім дроздів, на меню цього античного фастфуду, ймовірно, були й інші страви. У тій самій ямі у великій кількості знайшли кістки домашніх курей та європейських кроликів. Це відкриття яскраво ілюструє, що вулична їжа була невіддільною частиною життя у римських містах, а сезонні продукти, як-от співочі дрозди, легко інтегрувалися у повсякденний раціон городян.
Читайте, навіщо нашим предкам був потрібен вогонь.
