Феномен екстремально високого інтелекту традиційно асоціюється з раціоналізмом та емпіричним підходом до пізнання світу, проте сучасні приклади найрозумніших людей планети демонструють несподіваний синтез точних наук та теології. Тридцятишестирічний південнокорейський вчений Янгхун Кім, чий рівень IQ офіційно зафіксовано Всесвітньою радою інтелекту на позначці 276, що значно перевищує показники Альберта Ейнштейна та Стівена Гокінга, активно просуває тезу про можливість математичного доведення існування Бога, пише T4.
Маючи ступінь з теології Сеульського університету Йонсей та спеціалізуючись на дослідженнях штучного інтелекту, Кім стверджує, що всесвіт має чітку початкову точку, без якої існування будь-якої реальності було б геометрично та логічно неможливим. Свою аргументацію він будує на трьох фундаментальних факторах: концепції першої точки в геометрії, неможливості перетину нескінченного минулого та необхідності зовнішньої сили для ініціації процесів примноження матерії та енергії. Згідно з його логікою, якщо будь-яка лінія потребує початкової точки для свого виникнення, то і всесвіт вимагає першопричини, яка за своєю природою має бути позачасовою, могутньою та розумною, що повністю відповідає визначенню божественної сутності.
Дослідник висловлює переконання, що наука не лише не суперечить релігії, а й прямо вказує на реальність творця, ідентифікуючи Ісуса як втілення вищого розуму, що перевершує інтелектуальні здобутки будь-яких геніїв в історії людства. Кім наголошує на прямому зв’язку між духовною вірою та когнітивним потенціалом людини, стверджуючи, що релігійне усвідомлення сприяє розвитку креативності та успішності. Водночас він висуває низку дискусійних есхатологічних припущень, зокрема про повернення месії у найближче десятиліття та дотримання традиційних моральних догм, що викликає значний резонанс у науковій спільноті. Його погляди перегукуються з ідеями іншого інтелектуального рекордсмена, Кріса Лангана, автора когнітивно-теоретичної моделі Всесвіту (CTMU), який описує реальність як складну обчислювальну структуру, де свідомість або душа не зникає після фізичної смерті, а трансформується в іншу форму існування.
Янгхун Кім інтегрує ці уявлення з положеннями квантової фізики, припускаючи, що людська свідомість може бути інтерпретована як квантова інформація, яка за законом збереження не зникає, а лише змінює свій стан. Це дозволяє розглядати смерть не як фінальну точку, а як фазовий перехід у межах більшої системи. Таким чином, сучасна інтелектуальна еліта, представлена носіями найвищих коефіцієнтів IQ, дедалі частіше звертається до метафізики, намагаючись знайти відповіді на питання походження буття через математичне моделювання та логічний аналіз структури реальності. Такий підхід свідчить про зміну парадигми, де Бог розглядається не як об’єкт сліпої віри, а як необхідний логічний елемент для пояснення функціонування всесвіту, що ставить інтелектуальний пошук на межу між емпіричною наукою та фундаментальною теологією.
Читайте також: Вчені знайшли спосіб розблокувати приховану фізичну силу людини
