Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA) оприлюднило дані, що фактично є вироком для нашої планети у віддаленому майбутньому. Вчені підтвердили, що Сонце, яке сьогодні є джерелом життя та енергії для людства, зрештою стане причиною загибелі Землі. Згідно з розрахунками астрофізиків, цей катастрофічний сценарій розгорнеться приблизно через п’ять мільярдів років, коли наше світило вичерпає запаси водневого пального та розпочне руйнівний процес трансформації, поглинаючи або розриваючи на частини внутрішні планети Сонячної системи, пише T4.
Щоб візуалізувати майбутнє нашого дому, вчені звернулися до зображень, отриманих Космічним телескопом імені Джеймса Вебба (JWST). Об’єктом дослідження стала туманність Хелікс, розташована на відстані 650 світлових років від нас. Ця структура являє собою гігантську оболонку з пилу та газу, яку викинула зірка, подібна до Сонця, на фінальній стадії свого існування. Детальні знімки демонструють складні газові кільця шириною у три світлові роки та дозволяють астрономам зазирнути у майбутнє нашої власної планетної системи, спостерігаючи за процесами, що відбуваються після смерті зірки головної послідовності.
Механізм цієї космічної драми закладений у самій природі зірок. Протягом мільярдів років гравітаційне стиснення врівноважується енергією термоядерного синтезу, під час якого водень перетворюється на гелій. Однак, коли запаси водню вичерпуються, цей баланс порушується. Зовнішні шари зірки починають колапсувати всередину, створюючи колосальний тиск і тепло, достатнє для початку синтезу вуглецю з гелію. Цей енергетичний сплеск змушує зірку роздуватися, збільшуючи її розміри у 100–1000 разів і перетворюючи її на червоного гіганта. Саме на цьому етапі розширене Сонце досягне орбіти Землі.
Доля нашої планети в цьому сценарії виглядає трагічно: вона або миттєво випарується під дією надвисоких температур, або буде розірвана на шматки потужними припливними гравітаційними силами ще до моменту повного поглинання. Підтвердженням цього є статистичні дані, опубліковані вченими минулого року. Дослідження показали, що зірки, які вже перейшли у фазу червоних гігантів, вкрай рідко мають планети на близьких орбітах. Якщо біля молодих зірок планети-гіганти зустрічаються у 0,28% випадків, то у червоних гігантів цей показник падає до 0,11%, що свідчить про фізичне знищення супутніх тіл під час розширення зірки.
Фінальним акордом існування Сонця стане скидання зовнішніх оболонок у відкритий космос, що сформує планетарну туманність, подібну до Хелікс. Саме ядро зірки стиснеться до розмірів Землі, перетворившись на білого карлика. Його інтенсивне ультрафіолетове випромінювання підсвічуватиме викинуті гази, створюючи видовищні структури, які зараз фіксує телескоп Вебба. На отриманих зображеннях чітко видно розподіл температур: блакитні області позначають розжарений газ, жовті — місця, де атоми водню формують молекули, а червоні — холодніші зони, де починає утворюватися космічний пил.
Проте астрономи закликають розглядати цей процес не лише як акт руйнування, але і як необхідний етап космічного творення. Професор Джанет Дрю з Університетського коледжу Лондона зазначає, що смерть зірки та знищення планет наповнюють міжзоряний простір хімічно збагаченим матеріалом. Хмари водню та пилу, викинуті вмираючим Сонцем, містять вуглець та інші важкі елементи, необхідні для формування нових кам’янистих планет. Захищені «кишені» всередині пилових хмар стають інкубаторами для складних молекул. Таким чином, загибель Землі через п’ять мільярдів років стане фундаментом для зародження наступного покоління небесних тіл і, можливо, нових форм життя у Всесвіті.
Не пропустіть: Людина приручила одного з найнебезпечніших хижаків на Землі
