Близько 4,5 мільярда років тому Земля пережила зіткнення, яке кардинально змінило її подальшу долю. У той час планета ще не мала Місяця, а наша молода Сонячна система була місцем частих космічних катастроф. Саме одна з таких подій, імовірно, подарувала нам супутник — Місяць — і значною мірою сформувала умови життя на планеті, пише T4.
На думку вчених, наш Місяць з’явився внаслідок зіткнення ранньої Землі з іншою планетою — Теею. Це небесне тіло мало розмір приблизно з Марс і масу близько 10% від сучасної Землі. Названа на честь грецької богині, матері Селени (Місяця), Тея могла зіграти ключову роль у формуванні не лише супутника, а й самої Землі.
Раніше вважалося, що Тея лише злегка зачепила Землю, утворивши уламки, з яких і сформувався Місяць. Проте нові моделі, побудовані на надпотужних суперкомп’ютерах, свідчать: зіткнення було прямим, а обидва тіла злилися. Частина речовини вирвалася в космос і згодом утворила Місяць.
Ключовим свідченням цієї гіпотези стали аналізи ізотопів кисню у земних і місячних породах. Виявилося, що вони ідентичні — такий результат можливий лише за умов інтенсивного перемішування матеріалу під час гігантського удару. Це підтверджує: Місяць не захоплений об’єкт і не уламок іншої планети, а продукт спільної історії Землі і Теї.
Хоча основна маса Теї злилася із Землею, деякі її фрагменти могли зберегтися в глибинах планети. Під Африкою та Тихим океаном на межі мантії і ядра розташовані аномальні структури — так звані області з низькою швидкістю сейсмічних хвиль (LLVPs). Вони щільніші, ніж навколишня речовина, що вказує на можливе зовнішнє походження — ймовірно, саме фрагменти Теї осіли в глибинах.
Якщо залишки Теї справді стали частиною LLVPs, то вони могли вплинути на формування тектонічних плит — процес, унікальний для Землі й вирішальний для розвитку життя. Крім того, вважається, що саме удар з Теею змістив земну вісь, створивши нахил у 23,4° — те, що сьогодні визначає зміну пір року.
Сьогодні вже неможливо точно відокремити земні й «теївські» компоненти. Проте сліди її існування — у нашому супутнику, геології, кліматі й навіть у біологічному різноманітті — залишаться назавжди. Планета, що колись була окремою, буквально стала частиною нас.