Німецькі вчені оживили водорості, які перебували у стані спокою на дні Балтійського моря щонайменше 7 тисячоліть. Ці доісторичні мікроорганізми не лише вижили, а й зберегли здатність до фотосинтезу, росту та поділу клітин. Дослідження стало проривом у галузі так званої «екології воскресіння» — нового підходу до вивчення змін клімату та еволюції біосфери, пише T4.
Проєкт, очолюваний Сарою Боліус із Інституту балтійських досліджень (IOW), базувався на аналізі осадових кернів із глибини 240 метрів у Східній частині Готландської улоговини. В зразках ґрунту вчені виявили фрагменти фітопланктону — одноклітинних водоростей, які потрапили на дно в стані анабіозу тисячі років тому.
Ці організми, зокрема діатомова водорость Skeletonema marinoi, занурившись у багатошарові відкладення, збереглися завдяки відсутності кисню та стабільним умовам. Команда дослідників змогла повернути їх до активного життя, створивши сприятливе середовище з відповідним світлом і поживними речовинами.
Найстаріші зразки датуються приблизно 6 870 роками. Попри свій вік, клітини не лише вижили — вони виявилися повністю функціональними. За словами дослідників, відновлені водорості фотосинтезували та розмножувалися з такою ж швидкістю, як і сучасні представники виду. Середній темп росту склав 0,31 поділ клітини на добу, що відповідає нинішнім нормам.
Замірювання активності хлорофілу засвідчили, що навіть найдавніші зразки виробляли близько 184 мкмолів кисню на міліграм хлорофілу за годину — рівень, типовий для сучасних балтійських водоростей.
Це відкриття дозволяє на практиці реалізувати ідею «часових стрибків» у лабораторних умовах. Завдяки збереженим зразкам науковці можуть відтворювати кліматичні епохи, аналізувати генетичні зміни та відстежувати, як фітопланктон пристосовувався до змін солоності, температури чи рівня кисню.
Як зазначила Сара Боліус, такі відкладення — справжня капсула часу, яка містить інформацію про древні екосистеми, генетичну різноманітність та адаптаційні стратегії мікроорганізмів.
Це лише перший крок до глибшого розуміння того, як екосистеми змінюються з плином часу — і що нас може чекати в майбутньому, якщо зміни довкілля триватимуть такими ж темпами.
Підписуйся на наш Telegram-канал