Трохи дивно думати про Сатурн без кілець, але вчені давно вважали, що культовий вигляд планети був чимось, що вона придбала лише за останні кілька сотень мільйонів років. Крім того, три нові дослідження, присвячені глибокому дослідженню кілець, говорять про те, що вони можуть зникнути за такий самий часовий проміжок, в результаті чого планета буде виглядати блідшою, ніж будь-коли за часів перебування людства на Землі.
Усі три нові дослідження базуються на даних, отриманих місією NASA Cassini. Ця місія допомогла астрономам дізнатися більше про знакові кільця, які оточують шосту від Сонця планету. Кілька сотень мільйонів років звучать як багато для нас, людей, які живуть лише 100-120 років, якщо нам пощастить. Але, дивлячись на речі в космічній шкалі часу, кілька сотень мільйонів років — це зовсім недовго.
Ось чому для дослідників було так несподівано виявити, що культові кільця Сатурна цілком можуть зникнути протягом цього часу. Нове дослідження також розглядало «чистоту» кілець, щоб визначити, наскільки швидко до них може додаватися нове сміття, і як це сміття може впливати на кільця з часом. Потім дослідники об’єднали всі ці дані, щоб спробувати визначити, скільки часу залишилося цим кільцям.
Вони виявили, що самі кільця майже повністю складаються з чистого льоду, причому менше кількох відсотків їх маси складається з некрижаного «забруднення», яке, як вважають, походить від уламків астероїдів і мікрометеороїдів. Розрахунок того, як часто кільця Сатурна піддаються бомбардуванню, також був ключовим для визначення того, скільки років кільцям, оскільки деякі вчені стверджують, що кільця завжди існували на планеті.
Але ці нові докази, представлені в одному з досліджень, свідчать про протилежне. Це свідчить про те, що кільця не піддавалися впливу зовнішнього забруднення більше ніж кілька сотень мільйонів років, що є дуже малою часткою від очікуваного віку Сатурна в 4,6 мільярда років. Друге дослідження також підтвердило ці відкриття, хоча воно розглядало постійне биття кілець з іншого боку.
Однак, здається, консенсус полягає в тому, що постійний шквал космічного каміння на ці чисті крижані кільця, які оточують Сатурн, лише зношує їх з часом, і що протягом нових кількох сотень мільйонів років уламки можуть зруйнувати ці кільця й стати неіснуючими. Також можливо, що світліші кільця Нептуна й Урана, які важко побачити, — це те, що ми можемо очікувати від Сатурна в далекому майбутньому.
Нові дослідження представлені в журналах Science Advances та Icarus. Кожне дослідження пропонує щось на користь аргументу про те, що кільця Сатурна одного дня зникнуть. Якщо це правда, принаймні люди можуть насолоджуватися тим фактом, що ми змогли спостерігати Сатурн у всій його красі, включаючи його божевільну кількість супутників.
