Серед мальовничих пейзажів Естес-Парку, що у Колорадо, де величні Скелясті гори кидають довгі тіні, нерідко можна зустріти величних лосів. Проте, останнім часом особливу увагу місцевих мешканців та туристів привертає одна незвичайна представниця цього виду, яка вирізняється рідкісним і надзвичайно красивим забарвленням. Ця самка лося, яку також називають коровою, має не лише звичну для її родичів іржаво-коричневу шерсть, але й вражаючі білі плями. Ці відмітини на її тілі мають різноманітну форму: від нерівномірних дрібних цяток до більших, щільних ділянок, особливо помітних на її голові. Здається, ніби хтось недбало розбризкав на її шерсть білу фарбу, пише T4.
За інформацією, опублікованою у соціальних мережах Службою парків та дикої природи Колорадо (CPW), таке дивовижне забарвлення є надзвичайно рідкісним явищем і, ймовірно, пов’язане з генетичною особливістю, відомою як п’ягість. Фахівці CPW пояснили, що ця рідкісна генетична ознака зустрічається приблизно в одного з кожних 100 000 лосів і характеризується переважно білим волосяним покривом з окремими коричневими плямами.
Явище п’ягості можна спостерігати у різних видів тварин, включаючи не лише лосів, але й людей, собак та коней. Лише минулого року в водах Австралії вперше зафіксували п’ягого афаліна. На перший погляд, таку особливість забарвлення можна сплутати з лейцизмом – станом, при якому у тварин також можуть з’являтися спорадичні білі плями на ділянках, де зазвичай присутній колір. Однак, ці два явища мають різне походження. П’єбалдизм, як зазначають у CPW, є генетичною ознакою, спричиненою мутаціями в певних генах, що призводять до відсутності меланоцитів – клітин, які виробляють пігмент меланін – у конкретних ділянках шкіри та волосяних фолікулів. Лейцизм, натомість, не обов’язково має генетичну природу; він також може бути наслідком пошкодження клітин, що виробляють пігмент, і ці пігменти можуть включати не лише меланін.
Важливо також відрізняти п’ягість від вітиліго – ще одного стану, що характеризується появою білих плям на шкірі. При п’єбалдизмі білі плями зазвичай присутні з народження і не змінюються з часом. Вітиліго ж, як правило, розвивається пізніше в житті, і непігментовані ділянки можуть збільшуватися в розмірах; його причиною є руйнування меланоцитів.
Хоча спостереження за цим рідкісним п’ягим лосем може стати незабутньою подією, Служба парків та дикої природи Колорадо нагадує про необхідність дотримуватися безпечної відстані від цієї тварини, як і від будь-яких інших лосів. Ця порада є актуальною в будь-яку пору року, але особливо важливою вона стає зараз. Річ у тім, що в Колорадо та сусідньому Вайомінгу розпочинається сезон отелення лосів, і поведінка цих тварин у цей період може бути дещо непередбачуваною. У Національному парку Єллоустоун у своєму повідомленні в соціальних мережах пояснили, що лосихи стають значно агресивнішими щодо людей під час сезону отелення і можуть проявляти захисну поведінку, наближаючись або навіть атакуючи. Тому фахівці наполегливо рекомендують завжди триматися на відстані не менше 23 метри або довжини двох великих автобусів) від лосів, щоб уникнути потенційно небезпечних ситуацій.
Раніше вчені розкрили головну загадку рудих котів.
