У вересні 2024 року на Європейському конгресі з планетарних наук (EPSC) було представлено нову гравітаційну карту Марса, яка стала значним досягненням у розумінні внутрішньої структури та динамічних процесів цієї планети. Команда вчених, використовуючи дані з кількох місій, таких як NASA InSight, а також спостереження за невеликими відхиленнями орбітальних супутників, створила докладну карту, яка дозволяє вивчити процеси, що відбуваються на глибині Марса.
Одним із головних відкриттів стало виявлення того, що під найбільшим вулканом Сонячної системи, Олімп Монс, а також під усім регіоном Тарсіс Монс, де зосереджені ще три гігантських вулкани (Арсія Монс, Павандіс Монс та Аскреус Монс), може бути активний мантійний процес. Вчені зауважили, що, відповідно до класичної концепції флексуральної ізостазії, така величезна маса вулканів повинна була б призвести до осідання поверхні Марса. Проте, навпаки, регіон Тарсіс Монс залишається високо піднятим. Це явище не відповідає загальноприйнятим уявленням про те, як планетарна кора реагує на великі навантаження.
У рамках дослідження було висунуто гіпотезу, що причиною підйому Тарсіс Монс може бути мантійний плюм — великий підземний масив легкої речовини, що підіймається вгору з мантії планети. Ця знахідка змушує переглянути традиційні уявлення про геологічну активність Марса, оскільки раніше вважалося, що планета давно втратила значну частину своєї внутрішньої активності. Автори дослідження зазначили, що цей мантійний плюм може продовжувати підійматися і надалі, що, ймовірно, призведе до активізації вулканічної діяльності у майбутньому.
Крім того, дослідники виявили інші гравітаційні аномалії під північними полярними рівнинами Марса, де, за припущеннями вчених, колись існувало море. Ці структури значно щільніші, ніж навколишні породи, і можуть мати вулканічне походження або бути результатом давніх ударних подій. Однак на поверхні не видно жодних слідів цих підземних аномалій, що додає таємничості до цих відкриттів. Ці підземні щільні утворення, ймовірно, сформувалися ще на ранніх етапах історії Марса, і тепер їхнє існування стало доступним для вивчення завдяки гравітаційним вимірам.
Ці результати викликали значну зацікавленість у науковому світі, оскільки вони можуть вказувати на те, що Марс залишається геологічно активною планетою. І хоча наразі немає прямих доказів активних вулканічних вивержень, підйом мантійного плюму може свідчити про можливість нової вулканічної активності в майбутньому. Раніше дослідження вже показували, що регіон Тарсіс зазнав оновлення своєї поверхні в геологічно недавній час — за останні кілька десятків мільйонів років.
Для подальшого вивчення цих загадкових явищ учені запропонували нову місію — Martian Quantum Gravity (MaQuIs). Ця місія базуватиметься на подібних технологіях, які використовувалися для вивчення гравітаційного поля Місяця та Землі у рамках місій GRAIL та GRACE. Планується, що MaQuIs використовуватиме два супутники, які рухатимуться разом, пов’язані оптичною лінією, що дозволить отримати детальніші дані про підземні структури Марса.
Місія MaQuIs допоможе вченим краще зрозуміти процеси, що відбуваються у глибинах Марса, а також дослідити динамічні процеси на поверхні планети, такі як сезонні зміни в атмосфері та можливу наявність підземних водних резервуарів.
Читайте також: Яку їжу їли неандертальці, щоб вижити в льодовиковий період
