У світі, де більшість досягнень зосереджена у цифровій сфері, 17-річний Чезаре Менкаріні, старшокласник Кардіффського коледжу, здивував всіх, створивши перший шкільний термоядерний реактор, здатний генерувати плазму.
Від ідеї до реалізації
Менкаріні присвятив півтора року наполегливої праці та інвестував понад $10 тис. у свій проект, який він розпочав у рамках освітньої програми A-Levels. Спочатку викладачі поставилися до його ідеї з обережністю, побоюючись можливих ризиків. Запит на фінансування у розмірі £20 тис. був скорочений до £8 тис., що змусило Менкаріні оптимізувати конструкцію реактора.
Технічні деталі
У червні 2024 року Менкаріні досяг своєї мети та отримав першу плазму. Хоча точні параметри плазми не розголошуються, відомо, що тиск у робочій камері було знижено до 0,008 мм рт. ст. за допомогою вакуумного насоса. Джерело живлення забезпечувало напругу 30 кВ при потужності 5 кВт. Незважаючи на високу напругу, слабкі струми не становили загрози для шкільної електропроводки.
Реактор не є унікальним, але досягнення значне
Створений Менкаріні реактор – це так званий фузор, і він не є унікальним винаходом. У Книзі рекордів Гіннеса вже зафіксовано подібний рекорд, встановлений 12-річним американським школярем Джексоном Освальтом. Проте, досягнення Менкаріні вражає, особливо враховуючи його вік та обмежений бюджет.
Визнання та перспективи
Менкаріні представив свій реактор на Кембриджському фестивалі науки, де його робота викликала великий інтерес та отримала високу оцінку від наукової спільноти. Цей унікальний проект став значною подією, демонструючи, що молоді таланти здатні на вражаючі досягнення навіть у таких складних галузях, як термоядерна фізика.
Історія Чезаре Менкаріні надихає та показує, що завзятість, пристрасть до науки та віра у свої сили можуть привести до неймовірних результатів. Можливо, цей юний винахідник стане одним з тих, хто в майбутньому зробить прорив у галузі термоядерної енергетики, яка обіцяє забезпечити людство чистим та практично невичерпним джерелом енергії.
Читайте також: Вчені дослідили Туринську плащаницю: чи справді вона належала Ісусу
