Чи можна довірити своє тіло роботу, який спочатку створювався для бігу, стрибків або простого домашнього прибирання? Ще нещодавно ідея використання універсальних людиноподібних машин у медицині здавалася чистою фантастикою, але технології розвиваються надто швидко. Перший у світі робот-гуманоїд у хірургії успішно асистував під час видалення жовчного міхура у живої тварини, довівши, що майбутнє операційних залів лежить за гнучкими та дешевими рішеннями. Цей доклінічний експеримент провели науковці з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго, довівши, що навіть відносно прості гуманоїди здатні виконувати високоточну роботу під керівництвом людини. На практиці це відкриває шлях до порятунку життів у найвіддаленіших куточках планети, від сільських амбулаторій до військових госпіталів.
Повідомляє T4 з посиланням на arstechnica.com.
Чому робот-гуманоїд у хірургії став дешевою альтернативою da Vinci
Сучасні лікарні, які можуть дозволити собі роботизовані операції, зазвичай використовують спеціалізовані комплекси на кшталт відомого da Vinci. Але у цих систем є два гігантських недоліки – вони важать під 800 кілограмів і коштують мільйони доларів. Не кожна клініка навіть у розвиненій країні може виділити під таку систему цілу кімнату та величезний бюджет. Саме тут на сцену виходить компактний робот-гуманоїд на базі китайського шасі Unitree G1, який отримав від дослідників лагідне медичне прізвисько Surgie. При зрості всього 1,5 метра він важить скромні 27 кілограмів. Його легко переносити з місця на місце, а простір в операційній він займає мінімальний. Проте найважливішим фактором стає ціна. Навіть із урахуванням надскладних модифікацій та встановлення високоточних рухомих кистей, вартість Surgie становить трохи більше 67 000 доларів, що є лише мізерною часткою від ціни класичного медичного обладнання.
Як проходила перша у світі операція за участю Surgie
Для проведення доклінічного випробування розробники мали вирішити складне інженерне завдання – як змусити пальці звичайного андроїда тримати хірургічний скальпель чи затискач? Провідний автор дослідження Лукас Цзекай Лян, аспірант кафедри електротехніки та комп’ютерної інженерії Каліфорнійського університету в Сан-Дієго, який працює в лабораторії професора Майкла Їпа, розробив унікальну архітектуру телеуправління. Інженери створили спеціальний кронштейн-перехідник, завдяки якому Surgie зміг міцно утримувати стандартні комерційні лапароскопічні інструменти від відомого південнокорейського виробника LivsMed. На практиці лапароскопія означає виконання операції через крихітні розрізи, що вимагає ювелірної точності рухів.
Під час експерименту на живих свинях випробували два різні формати роботи. У першому випадку один робот Surgie виконував маніпуляції під прямим керівництвом хірурга, а поруч зі столом йому допомагав асистент-людина. Другий сценарій виявився ще прогресивнішим – команда з двох роботів Surgie працювала пліч-о-пліч, повністю замінивши руки людського помічника. Хірург керував цим процесом дистанційно, сидячи за консоллю у спеціальній стереовідеогарнітурі, яка створювала об’ємне тривимірне зображення операційного поля, та використовуючи високоточні ручні маніпулятори. Результати вразили навіть скептиків – під час лабораторних тестів точність рухів Surgie виявилася порівнянною з еталонним хірургічним комплексом da Vinci. Зважена похибка робота-гуманоїда склала всього 4,53 проти 4,59 у спеціалізованого конкурента dVRK.
Технічні виклики та затримка у 156 мілісекунд
Тут є нюанс, про який не варто замовчувати. Попри успішний фінал, операція тривала значно довше, ніж зазвичай. Головною перешкодою стала затримка сигналу між руками хірурга та реакцією робота, яка становила близько 156 мілісекунд. Для порівняння, ідеальний показник для безпечної хірургії не повинен перевищувати 150 мілісекунд. Навіть така крихітна затримка змушує лікаря діяти обережніше та повільніше. Крім того, команді доводилося робити вимушені паузи тривалістю понад три хвилини. Чому так відбувалося? Справа у диханні тварини та мікроскопічних зсувах самої платформи робота. Через це збивався віртуальний центр руху інструментів, і систему доводилося калібрувати заново прямо під час процесу. Також обмежений розмах рук Unitree G1, який становить усього 45 сантиметрів проти майже двох метрів у дорослої людини, суттєво обмежував зону досяжності для оператора. Це створювало додаткове психологічне навантаження на хірургів, змушуючи їх постійно підлаштовуватися під можливості заліза.
Перспективи для України та реалії 2026 року
Чи реально побачити Surgie в українських лікарнях найближчим часом? Поки що технологія перебуває на стадії доклінічних досліджень і потребує сертифікації медичних регуляторів, але сам залізний складник уже доступний на ринку. Станом на 2026 рік базову модель Unitree G1 Basic в Україні можна придбати за ціною від 999 999 до 1 008 000 гривень. Звісно, цей базовий варіант за мільйон гривень не має необхідних хірургічних рук. Просунута версія для досліджень Unitree G1 Edu Advanced-U2 коштує в межах від 2 054 699 до 2 356 200 гривень, а найпотужніші флагманські модифікації досягають 3 364 200 гривень.
Для великих клінік це цілком підйомні кошти, особливо якщо порівнювати з класичними медичними роботами за мільйони доларів. Як зазначає доцент кафедри хірургії Шанглей Лю, низька вартість і мобільність таких систем дозволять розгортати їх будь-де – від польових госпіталів у зоні бойових дій до віддалених селищ, де немає власних висококваліфікованих хірургів. Потенційно це може врятувати тисячі життів у країнах, що перебувають у стані війни або мають логістичні проблеми з доступом до медицини.
Часті питання про гуманоїдну хірургію
- Чи оперують роботи-гуманоїди самостійно без участі людей? Ні, на поточному етапі розвитку технологій штучний інтелект не приймає рішень під час операції. Робот Surgie працює виключно як слухняний інструмент, повторюючи рухи людських рук досвідченого хірурга, який керує ним через спеціальну консоль.
- Чому вчені обрали саме Unitree G1 для цього експерименту? Цей робот є одним із найкомпактніших та найдоступніших гуманоїдних шасі на ринку. Його невелика вага у 27 кг і відносно низька вартість роблять його ідеальним кандидатом для створення мобільних операційних систем, які можна швидко доставити у важкодоступні місця.
- Які головні проблеми заважають впровадженню Surgie у звичайні лікарні? Головними технічними проблемами залишаються затримка сигналу при передачі рухів лікаря та необхідність регулярного перекалібрування через дихання пацієнта. Також робот має обмежений радіус дії рук, що вимагає додаткових зусиль від хірурга під час маніпуляцій.
- Коли подібні операції почнуть проводити на людях? До клінічного використання на людях ще залишається тривалий шлях тестувань та отримання дозволів від медичних відомств. Проте успішні випробування на живих організмах доводять працездатність самої концепції та відкривають шлях до ширших клінічних досліджень.
Перехід від спеціалізованих гігантських машин до компактних багатоцільових гуманоїдів може кардинально змінити світову медицину. Роботизована хірургія більше не буде привілеєм лише кількох найбагатших клінік у мегаполісах. Можливо, вже незабаром найкращі хірурги країни зможуть надавати допомогу пораненим або пацієнтам у далеких гірських селах, навіть не виходячи зі своїх кабінетів у великих містах. Професор Майкл Їп бачить у цьому можливість створення справжнього автономного хірургічного помічника, який згодом зможе не лише тримати інструменти, а й самостійно готувати операційну. Головне питання тепер полягає в тому, як швидко інженери зможуть усунути ці нещасні мілісекунди затримки, які відділяють експериментальний прототип від реального лікаря-помічника в кожній операційній. Чи готові ви б були довірити своє здоров’я такому металевому помічнику під контролем досвідченого лікаря?
Підписуйся на наш Telegram-канал