Річкові дельфіни Амазонії та Південної Азії заворожують світ своєю неповторною рожевою шкірою та належністю до числа найбільш уразливих видів ссавців. Але як же ці видатні істоти опинилися у своїх сучасних місцях проживання? Відповідь на це запитання принесли нещодавно відкриті скам’янілі останки прісноводного дельфіна, якому 16,5 мільйона років. Про це повідомляє IFLScience.
В перуанській частині Ріо-Напо (лівій притоці Амазонки) були знайдені кісткові залишки стародавнього дельфіна, які були датовані періодом від раннього до середнього міоцену, що означає їх вік у понад 16,5 мільйона років. Відкриття отримало назву Pebanista yacuruna, і з його розмірами близько 3 метрів воно стало найбільшим серед відомих прісноводних дельфінів.
Описано, що P. yacuruna мав важке тіло з довгим носом і очима, які були надзвичайно маленькими, що свідчить про майже повну сліпоту. Ці давні дельфіни, ймовірно, мешкали в мутних водах Амазонії, де для орієнтації користувалися ехолокацією, дозволяючи їм навігувати без використання зору. Дослідницька група, вивчаючи череп з довгим носом, великими зубами та розвиненим лобом, дійшла висновку, що цей вид був цілком пристосований до прісноводного середовища існування.
Сучасні амазонські річкові дельфіни розвинулися з групи, відомої як Iniidae, в той час як шлях еволюції південноазіатських річкових дельфінів, які належать до родини Platanistidae, залишається менш дослідженим через нечасті знахідки скам’янілостей. Філогенетичний аналіз показав, що виявлений череп може виявитися найближчим родичем дельфіна річки Ганг. Ця інформація дозволила припустити, що платаністиди могли колонізувати прісноводні екосистеми не лише в Південній Азії, але й у Південній Америці, значно раніше, ніж з’явилися предки сучасних амазонських річкових дельфінів.
Pebanista yacuruna була повністю пристосована до прісноводного річкового життя.
Автор зображення: Альдо Бенітес-Паломіно
Аналіз давньої флори та фауни, знайденої разом із викопними рештками дельфіна, надає унікальну можливість зрозуміти, як платаністиди першими адаптувалися до життя у прісноводних басейнах Амазонії та інших регіонів Південної Америки. Це відкриття має значення для розуміння історії еволюції прісноводних екосистем і може вказувати на глибші еволюційні зв’язки між річковими дельфінами в різних частинах світу.
У часи, коли P. yacuruna процвітав, регіон Амазонки характеризувався великою кількістю прісноводних місць існування, включаючи обширні болотні угіддя, що забезпечували ідеальні умови для розвитку великої кількості видів. Це середовище сприяло еволюції та адаптації видів, зокрема дозволило P. yacuruna досягти великих розмірів.
Pebanista yacuruna (верхній ліворуч) є найбільшим порівняно з чотирма іншими основними видами. Автор зображення: Хайме Бран і Альдо Бенітес-Паломіно
Відкриття P. yacuruna та його аналіз відкриває нові горизонти у вивченні давніх екосистем та еволюційних шляхів прісноводних дельфінів. Ці історичні знахідки не лише збагачують наше розуміння біології та еволюції дельфінів, але й наголошують на значенні збереження сучасних прісноводних екосистем, які продовжують бути домом для унікальних та рідкісних видів.
