Новий космічний телескоп «Джеймса Вебба» відкрив вченим шлях до вивчення космосу на тому рівні, який раніше видавався просто неможливим. Наприклад, співробітникам NASA вдалося зробити неймовірне відкриття, нехай і практично з чистої випадковості, виявивши на відносно невеликому космічному об’єкті дуже далеко від Землі повноцінну воду. На жаль, у формі кристалічних утворень, тобто льоду, а не в рідкій формі, але все одно дана подія сколихнула дослідницький світ, адже тепер фахівці знають, яким чином можна вивчати навіть найвіддаленіші об’єкти щодо наявності води, розташованої на їх поверхні.
Історія цього феноменального відкриття почалася в жовтні 2022 року, коли телескоп «Джеймса Вебба» помітив, що крихітний астероїд Харікло затьмарив собою світло від віддаленої зірки — фахівці називають це «затемнення» першим для космічного телескопа. У процесі спостереження за цією подією вчені помітили ознаки наявності води на поверхні астероїда, тому було прийнято рішення зайнятися його детальним вивченням, але проблема полягає в тому, що за мірками космосу Харікло — дуже дрібне тіло, яке знаходиться на відстані 3,2 мільярда кілометрів від Землі. Навіть потужностей “Джеймса Вебба” недостатньо, щоб “фотографувати” астероїди на такій відстані.
Відповідно, вчені з NASA зробили незвичайний астероїд Харікло (у нього є два газоподібні кільця і веде себе тіло більше як комета, ніж астероїд) одним із учасників спеціальної програми спостереження — у випадку, якщо астероїд у процесі руху знову затьмарить якусь зірку, спеціальна програма дозволить перервати будь-яку поточну місію телескопа та спостерігати лише за цією подією. Щоправда, вже тоді вчені зізналися, що шанси надто низькі — приблизно 50 на 50. Але фахівцям пощастило — незвичайний астероїд із двома кільцями перекрив далеку зірку, дозволивши вивчити його спектрографом ближнього інфрачервоного діапазону.
Завдяки цьому приладу фахівці вивчали сонячне світло, яке відбивається від астероїда Харіко та його газоподібних кілець, аналізуючи отриманий спектр. В результаті вченим вдалося виявити смуги поглинання водяного льоду, що є прямим доказом присутності кристалічного льоду на поверхні космічного тіла. Автори програми впевнені, що виникнення льоду на астероїді свідчить про постійні зіткнення з невеликими космічними тілами, які або розкривають незайманий раніше матеріал (лід), або запускають процес кристалізації.
