На півночі України розкинувся величезний регіон, де сьогодні практично відсутнє людське населення. Ще 40 років тому тут вирувало життя, сотні тисяч людей називали цю землю своїм домом, а в густонаселеному місті Прип’ять звучав дитячий сміх. Усе змінилося 26 квітня 1986 року, коли катастрофічний вибух на Чорнобильській атомній електростанції викинув в атмосферу понад 45 000 кілограмів радіоактивних матеріалів, що змусило провести негайну евакуацію всього регіону, пише T4.
«Є села, де на під’їздах до будинків досі стоять машини, або ж на полицях у будинках досі стоять книги. Біля вхідних дверей досі лежить взуття», – згадує Кара Лав, біолог та постдокторант Принстонського університету.
Небезпечний притулок для дикої природи
Люди залишили міста-привиди, а заражений регіон отримав назву Чорнобильської зони відчуження (ЧЗВ). Проте дика природа, а також ті домашні тварини, яких не вдалося вивезти або знищити, залишилися сам на сам із невидимою загрозою. Регіон дуже швидко перетворився на своєрідний притулок для фауни, але з одним жахливим недоліком: рівень радіації був настільки високим, що самі тварини ставали небезпечно радіоактивними.
Вплив катастрофи на живі організми був передбачувано руйнівним. Захворюваність на рак щитовидної залози у дітей із постраждалих районів зросла у сто разів, а дикі тварини народжувалися з численними деформаціями. Мутації накопичувалися з кожним наступним поколінням, а їхній рівень у місцевої фауни перевищував норму в сотні, а можливо, й у тисячі разів.
Парадокс чорнобильського вовка
Особливо вразливими до радіації мали б стати сірі вовки. По-перше, їхня біологія близька до собачої, а дослідження підтверджують підвищений рівень раку в собак із ЧЗВ. По-друге, як головні хижаки на вершині харчового ланцюга, вони акумулюють радіацію набагато інтенсивніше. Вовки харчуються радіоактивними оленями, які, у свою чергу, їли забруднені рослини, що росли на радіоактивному ґрунті. У результаті ці хижаки щодня піддаються впливу радіації, рівень якої більш ніж у шість разів перевищує безпечну межу для людини.
Але всупереч усім песимістичним прогнозам, популяція вовків у Чорнобильській зоні не просто вижила — вона процвітає. За оцінками вчених, щільність цих хижаків у ЧЗВ у сім разів вища, ніж в інших охоронних зонах сусідньої Білорусі. Вони, схоже, виробили унікальний опір до постійного надмірного радіаційного впливу.
Еволюція під тиском радіації
Як зазначає IFLScience, секрет виживання чорнобильських вовків криється у двох ключових факторах. Перший — це стрімка генетична еволюція. Аналіз крові показав, що геном цих тварин змінюється набагато швидше, ніж у їхніх родичів з чистих регіонів.
«Загалом ми виявили, що найшвидше розвиваються ділянки в Чорнобилі та навколо них, які, як ми знаємо, відіграють певну роль в імунній відповіді на рак або протипухлинній імунній відповіді у ссавців», – пояснює Шейн Кемпбелл-Стейтон, еволюційний біолог із Принстона.
Це не означає, що вовки стали повністю несприйнятливими до хвороби. Вони все ще хворіють на рак, але їхній організм навчився набагато ефективніше боротися з пухлинами та мінімізувати шкоду. Радіація запустила процес жорсткого природного відбору, де виживали лише особини з вродженою високою стійкістю до онкології, передаючи ці корисні мутації своїм нащадкам.
Читайте також: Вчені кажуть, що коти – новий найкращий друг людини: ось чому
Людина страшніша за радіацію
Другий фактор виживання виявився ще більш несподіваним і повчальним. Головна причина процвітання вовків — це повна відсутність людей. За словами Кемпбелл-Стейтона, звільнення від постійного тиску полювання та людської діяльності виявилося для популяції набагато кориснішим фактором, ніж необхідність боротися з раком. Це парадоксальний висновок: навіть теоретично несумісні з життям дози радіації виявилися для виду менш руйнівними, ніж звичайне сусідство з людиною.
Тепер вчені сподіваються, що унікальний досвід виживання чорнобильських вовків допоможе і самому людству. Біологи вже почали співпрацювати з онкологами, щоб інтерпретувати отримані генетичні дані та з’ясувати, чи можна використати виявлені механізми стійкості для розробки нових революційних методів лікування раку у людей.
Не пропустіть: США розсекретять урядові файли про “інопланетян”: що стоїть за історичним рішенням
