На основі масштабного аналізу 38 мільйонів некрологів, зібраних у США за останні 30 років, вчені емпірично встановили, що ключовий сенс життя, з точки зору суспільної пам’яті, полягає в доброзичливості та відданості традиціям. Дослідження, проведене командою Д. Марковіца, довело, що саме ці дві цінності, а не особиста влада чи досягнення, найчастіше підкреслюються в посмертних згадках, що свідчить про їх фундаментальне значення для людської спадщини, пише T4.
Виявлено, що увічнення пам’яті залежить від статі та віку: жінок частіше згадували за їхню турботу та соціальні зв’язки, тоді як чоловіків — за досягнення та виконання обов’язків. Водночас, люди похилого віку, як правило, залишають по собі спадщину, що відзначається їхньою відданістю традиціям. Особливо показовим є вплив великих криз, таких як теракти 11 вересня, фінансова криза 2008 року та пандемія COVID-19. Ці події тимчасово змінювали суспільні пріоритети, що відображалося в змінах мови некрологів. Це свідчить про те, що сенс життя не є статичним поняттям, а динамічно формується під впливом як особистих, так і колективних переживань.
Таким чином, наукові дані вказують на те, що добре прожитим вважається життя, в якому людина зберігала глибокі соціальні зв’язки, піклувалася про інших та шанувала культурні норми. Ці висновки свідчать, що справжня спадщина людини вимірюється не її особистою силою, а її внеском у колективне благо та збереженням спільних цінностей.
Читайте також: Вчені показали ссавця, довголіття якого суперечить усім законам старіння
