Майже чотири десятиліття минуло з моменту вибуху на Чорнобильській атомній електростанції, і хоча зона відчуження залишається небезпечною для людини, природа ніколи не припиняла тут свого існування, адаптуючись до екстремальних умов. Серед рослин і тварин, що повернулися, одне відкриття особливо вражає: крихітний, оксамитовий чорний грибок, який, схоже, не просто виживає, а процвітає в умовах високої радіації. Його ідентифіковано як Cladosporium sphaerospermum, і він був виявлений на стінах найбільш радіоактивних будівель навколо зруйнованого реактора. Наприкінці 1990-х років мікробіолог Неллі Жданова та її команда з Національної академії наук України, очікуючи майже повної відсутності життя в сильно забрудненому укритті, були здивовані, виявивши спільноту з 37 видів грибів, багато з яких були багаті на меланін і мали темно-коричневий або чорний колір, пише T4.
Саме меланін, темний пігмент, що міститься у грибку, на думку вчених, є ключем до його виняткової стійкості. Існує теорія, згідно з якою грибок може використовувати іонізуюче випромінювання подібно до того, як рослини використовують сонячне світло для фотосинтезу, перетворюючи його енергію на щось корисне для свого життєзабезпечення. Цей гіпотетичний процес отримав назву радіосинтез. Імунолог Артуро Касадеваль та радіофармаколог Катерина Дадачова підтвердили, що Cladosporium sphaerospermum, підданий іонізуючому випромінюванню в лабораторних умовах, демонструє дивну стійкість до пошкоджень, навіть покращуючи свій стан у присутності радіації. Це разюче контрастує з більшістю живих організмів, для яких іонізуюче випромінювання руйнує ДНК і перешкоджає хімічним реакціям.
У 2008 році Дадачова та Касадеваль висунули припущення, що меланін у грибі, подібно до хлорофілу в рослинах, поглинає енергію іонізуючого випромінювання та сприяє її перетворенню, діючи також як захисний бар’єр. Пізніше, у 2022 році, цей грибок навіть запустили на орбіту та прикріпили до зовнішньої поверхні Міжнародної космічної станції, де було підтверджено, що він блокує більше космічного випромінювання, ніж контрольні зразки, підтверджуючи його потенціал як природного радіаційного щита для космічних місій.
Однак, незважаючи на дивовижну стійкість і здатності, що явно покращуються за наявності радіації, прямих доказів існування радіосинтезу, тобто отримання грибом енергії з іонізуючого випромінювання або фіксації вуглецю внаслідок цього процесу, ще не продемонстровано. Хоча інші меланізовані гриби також реагують на радіацію, поведінка C. sphaerospermum є унікальною. Наприклад, Wangiella dermatitidis інтенсивніше росте під впливом випромінювання, тоді як Cladosporium cladosporioides лише виробляє більше меланіну, не прискорюючи при цьому ріст. Таким чином, хоча вчені точно знають, що в одному з найбільш радіоактивних місць на Землі цей поширений чорний гриб використовує іонізуюче випромінювання для виживання, і, можливо, навіть для процвітання, точний біологічний механізм цієї дивовижної загадки залишається одним із найцікавіших питань сучасної біології.
Читайте за темою: Вчена назвала фрукт, вживання якого дає більшу дозу радіації, ніж рік життя на атомній електростанції
