На території південно-західного Китаю археологи виявили надзвичайну колекцію дерев’яних знарядь праці, вік яких сягає приблизно 300 000 років. Ці спеціально розроблені інструменти, призначені для збору рослинної їжі, не лише свідчать про значну залежність доісторичних гомінідів від рослин у їхньому раціоні в субтропічному середовищі, але й підкреслюють дивовижні технологічні навички ранніх людей Східної Азії в період, коли регіон вважався заселеним примітивними спільнотами, пише T4.
“Близько 300 000 років тому в Європі був Середній палеоліт (коли технології обробки каменю стрімко розвивалися), але у Східній Азії було дуже мало змін у кам’яних артефактах до прибуття сучасних людей 40 000-45 000 років тому”, – зазначив професор Бо Лі, автор нового дослідження, присвяченого відкриттю. Раніше вважалося, що технологічні інновації в цій частині світу відставали, “але це відкриття справді революціонізує наше розуміння техніки та культурної індустрії палеолітичної Східної Азії”, – сказав він IFLScience.
Зображення надане Бо Лі.
Колекцію дерев’яних артефактів було розкопано на озерній ділянці під назвою Гантангцін. Вона включає 35 предметів, що мають чіткі ознаки обробки та використання людьми, з видимими слідами стругання, навмисно згладженими поверхнями та вузлами на багатьох реліквіях. Застосувавши передові методи датування для визначення віку польових мінералів у навколишньому осаді, автори дослідження встановили, що інструменти були виготовлені між 361 000 та 250 000 років тому.
Більшість знарядь виготовлені з сосни, за деякими винятками з твердих порід дерева. Вони включають великі копальні палиці та менші, гачкоподібні інструменти, які, можливо, використовувалися для розрізання коренів рослин. Такі знахідки є неймовірно рідкісними, оскільки дерев’яні артефакти розкладаються і тому, як правило, не зберігаються в археологічних записах. З нечисленних знайдених дерев’яних предметів плейстоцену більшість є мисливською зброєю, наприклад, наконечник списа віком 400 000 років з Клактон-он-Сі в Англії та знамениті шьонінгенські списи з Німеччини, яким 200 000-300 000 років. Однак дослідники пишуть, що “Гантангцін представляє сценарій раннього гомінідного існування в субтропічних та тропічних середовищах, орієнтованих на рослинну їжу, на відміну від північних помірних середовищ, таких як Шьонінген, де полювання на великих ссавців явно домінує”.
Зображення надане Бо Лі.
“Наші результати показують, що гомініди в Гантангціні стратегічно використовували харчові ресурси озерного узбережжя. Вони здійснювали планові відвідування берега озера та приносили з собою виготовлені інструменти з відібраної деревини для експлуатації підземних бульб, кореневищ або цибулин”, – продовжують автори дослідження. “Таким чином, комплекс Гантангцін демонструє ймовірне використання підземних органів зберігання та важливість рослинної їжі в раціоні ранніх гомінідів у субтропічному середовищі”, – додають вони.
Щодо інтригуючого питання, хто виготовив ці знаряддя, Бо Лі каже, що “найімовірнішим кандидатом є денисовці“. “Все більше і більше скам’янілостей денисовців виявляється у Східній Азії, включаючи щойно визначену харбінську скам’янілість, якій понад 150 000 років”, – каже він. “У нас також є денисовці з Тибетського плато віком понад 190 000 років, Пенху в Тайванському регіоні – який також дуже старий, а також у Лаосі. Всі ці докази свідчать про те, що так званий середньопалеолітичний період часу у Східній Азії, швидше за все, був заселений денисовцями”.
занСтосовно когнітивних та технологічних можливостей нашої стародавньої сестринської лінії, Бо Лі пояснює, що “денисовці співіснували з неандертальцями в Сибіру і виготовляли дуже складні кам’яні знаряддя, як неандертальці – тому немає сумніву, що вони були розумними, інтелектуальними та розвиненими”. На основі типів залишків рослин, знайдених на ділянці та навколо неї, дослідники припускають, що дерев’яні знаряддя могли використовуватися для збору ківі, горіхів та різних видів бульб. Дослідження було опубліковано в журналі Science.
