Нещодавнє дослідження уламків, знайдених під час розкопок у саду резиденції Тихо Браге, видатного астронома та алхіміка XVI століття, привело до сенсаційного відкриття. Вчені виявили сліди вольфраму на керамічних та скляних уламках, що датуються часами діяльності Браге.

Це відкриття викликає подив, оскільки вольфрам був офіційно відкритий лише у 1781 році, через два століття після смерті Браге. Цей факт ставить перед дослідниками питання про те, як цей метал міг потрапити до лабораторії алхіміка.

Тихо Браге (1546-1601) був видатним данським астрономом, астрологом та алхіміком епохи Відродження. Він відомий своїми точними астрономічними спостереженнями, які стали основою для відкриття законів руху планет Йоганном Кеплером. Браге також побудував обсерваторію Ураніборг, де проводив свої дослідження. Крім астрономії, він цікавився алхімією та створював ліки для європейської еліти

Можливі пояснення

Існує кілька гіпотез щодо походження вольфраму в лабораторії Браге. Одна з них пов’язана з використанням певних мінералів, які могли містити вольфрам у своєму складі. Інша версія відсилає нас до опису німецького мінералога Георга Агріколи, який згадував про дивну речовину в олов’яній руді з Саксонії, названу ним “вольфрамом”.

Значення відкриття

Незалежно від походження вольфраму, ця знахідка має велике значення для історії науки. Вона свідчить про те, що алхіміки, які прагнули перетворити звичайні метали на золото, могли випадково відкривати нові елементи задовго до їхнього офіційного визнання.

Фрагменти скляного та керамічного посуду з алхімічної лабораторії Браге / © Kaare Lund Rasmussen & Poul Grinder-Hansen, Heritage Science

Це відкриття також підкреслює важливість археологічних досліджень для розуміння історії науки та технологій. Воно нагадує нам, що навіть у найдавніших місцях можуть ховатися несподівані сюрпризи, які здатні змінити наше уявлення про минуле.

Раніше ми повідомляли, що вчені вирахували точний момент смерті людини.

Exit mobile version