У південній частині Бразилії були виявлені останки одного з найдавніших хижаків, відомих як пампафонеї. Ці тварини жили приблизно 265 мільйонів років тому і мешкали у Південній Америці.
Група вчених із різних країн зайнялася вивченням цих скам’янілостей та опублікувала свої результати в журналі Zoological Journal of the Linnean Society (ZJLS). Під час дослідження було знайдено повний череп, ребра та кістки передніх лап пампафонеї, які добре збереглися.
Пампафонеї відносяться до ранньої групи терапсидів, які називаються диноцефалами. Тоді диноцефали були однією з головних груп великих наземних тварин, поки не зникли. Пампафонеї та їхні родичі були найуспішнішими наприкінці палеозойської епохи, за 40 мільйонів років до появи динозаврів.
Професор Федерального університету Пампи Феліпе Піньєра зазначив, що це відкриття допомагає нам краще зрозуміти, як виглядали наземні екосистеми перед найбільш масовим вимиранням в історії.
Дослідники виявили, що пампафонеї грали екологічну роль, аналогічну ролі сучасних левів та тигрів. Вони були найбільшими хижаками свого часу і використовували гострі ікла та сильні щелепи для полювання та пережовування кісток своєї здобичі.
За оцінками вчених, найбільші пампафонеї сягали довжини майже трьох метрів і важили близько 400 кілограмів.
