В Марокко знайшли новий вид мозазавридів з кінця крейдяного періоду із зубами, схожими на шаблі, і незвичайною формою черепа, що здивувало навіть дослідників.
Це відкриття отримало назву Khinjaria acuta і належить до plioplatecarpus, специфічної групи мозазаврів, відомих своїми швидкими плавальними здібностями та вмінням полювати. Міжнародна команда дослідників виявила цей скам’янілий зразок у фосфатних відкладеннях Сіді-Ченнане в басейні Улад-Абдун, провінція Хурібга, Марокко.
“Фосфатні родовища Марокко відкривають нам вікно в останні моря крейдяного періоду, напередодні зникнення динозаврів. Немає іншого місця, де було б знайдено стільки скам’янілостей з того часу”, – зазначив професор Джаліл з Паризького національного музею природної історії.
Назва Khinjaria acuta походить від арабського слова “khinhar” (шабля) та латинського “acuta” (гострий), що вказує на форму зубів цього виду. “Існують мозазаври з зубами для проникнення в тіло жертви, інші – для різання або подрібнення. Тепер ми маємо Khinjaria з коротким мордою та великими шаблеподібними зубами”, – пояснив провідний автор дослідження доктор Нік Лонгріч з Університету Бата.
Ця істота плавала в тих водах, що сьогодні відомі як Атлантичний океан, у той же час, коли трицератопси мандрували сушею, до кінця крейдяного періоду близько 66 мільйонів років тому. “Це була одна з найбільш різноманітних морських фаун, яку коли-небудь бачили, і вона існувала незадовго до зникнення морських рептилій та динозаврів”, – додав Лонгріч.
Знайдені рештки включають частини черепа, хребці, фрагменти щелепи та зуби. Дослідники припускають, що розмір цієї морської ящірки міг бути порівнянний з косаткою, і вона мала довжину близько 7-8 метрів.
Аналіз показав, що Khinjaria acuta має тісні зв’язки з іншим видом, Goronyosaurus nigeriensis, обидва з яких відрізняються коротким мордою та подовженою задньою частиною черепа. Дослідники вважають, що ця незвичайна форма черепа сприяла повільному закриванню щелеп мозазавра, але з великою силою укусу.
“Розширення задньої частини черепа, де розташовані м’язи щелеп, свідчить про величезну силу укусу”, – зазначив професор Джаліл. На основі форми зубів дослідники припускають, що Khinjaria могла харчуватися великою рибою, акулами або навіть іншими мозазаврами.
Хоча великі зуби, потужний укус та великі розміри свідчать про хижий спосіб життя, дослідники вважають, що Khinjaria могла полювати незвичайним способом, щоб уникнути конкуренції з іншими хижаками того часу. Особливості її очних западин та форми морди можуть вказувати на важливість нюху у полюванні, особливо вночі або в каламутній воді.
Мозазаври відомі як добре вивчені морські хижаки з різноманітними зубами та формами черепа, що вказує на широкий спектр дієт та екологічних ніш. Це нове дослідження додає докази того, що давні океанські екосистеми були дуже різноманітними і могли підтримувати кілька верхівкових хижаків, які харчувалися великою здобиччю, на відміну від сучасних океанів, де домінують лише кілька великих хижаків, таких як косатки та великі білі акули.
