Величезна область зі зниженим магнітним полем, яка простягається між Південною Америкою та південно-західною Африкою, давно привертає увагу вчених. Ця аномалія, названа Південноатлантичною аномалією (SAA), викликає особливий інтерес у NASA, адже її вплив поширюється навіть за межі нашої планети.
Що таке Південноатлантична аномалія?
NASA описує цю аномалію як “вм’ятину” в магнітному полі Землі, своєрідну “вибоїну” в космосі. Хоча аномалія практично не впливає на життя на Землі, вона становить загрозу для супутників та космічних апаратів, які проходять через неї на низьких орбітах.
У зоні аномалії магнітне поле значно ослаблене, що дозволяє зарядженим частинкам від Сонця досягати апаратів. Це може спричиняти збої в їхніх системах, втрату даних або навіть серйозні пошкодження компонентів. Оператори супутників змушені вимикати системи, коли апарати проходять через цю небезпечну зону.
Причини виникнення аномалії
Головним джерелом магнітного поля Землі є розплавлене залізо у зовнішньому ядрі планети. Рух цієї маси створює електричні струми, які формують магнітне поле. Проте цей процес не є рівномірним.
Вважається, що в районі аномалії на магнітне поле впливає велике скупчення щільних порід, відоме як Африканська провінція низької швидкості зсуву, що знаходиться на глибині близько 2,900 км під Африканським континентом. Це порушення, разом із нахилом магнітної осі Землі, створює локалізовану зону з ослабленою магнітною інтенсивністю.
Як аномалія змінюється
Південноатлантична аномалія не є статичною. За даними NASA, вона рухається і змінює форму. Наприклад, дослідження 2020 року виявило, що аномалія почала розділятися на дві окремі області з мінімальною магнітною інтенсивністю. Це розділення створює нові виклики для моделювання та прогнозування її впливу.
Історичні дані свідчать, що SAA не є новим явищем. Дослідження, опубліковане в 2020 році, показало, що ця аномалія може бути повторюваною подією, яка існує вже близько 11 мільйонів років. Це означає, що SAA навряд чи є передвісником глобального перевороту магнітного поля Землі, який відбувається лише раз на сотні тисяч років.
Вплив на науку та технології
SAA має значний вплив на супутники, включаючи Міжнародну космічну станцію, але її дослідження також відкриває нові можливості для вивчення магнітного поля Землі. Наприклад, останні дослідження показали, що ця аномалія впливає на формування полярних сяйв.
NASA використовує свої широкі ресурси для моніторингу аномалії, розробляючи моделі та прогнозуючи її поведінку. Нові технології, такі як Кубсати та сучасні методи аналізу, дозволяють краще зрозуміти природу цієї дивовижної космічної “вибоїни”.
Чому це важливо?
Південноатлантична аномалія залишається одним із найцікавіших і найзагадковіших феноменів нашої планети. Її вивчення допомагає зрозуміти, як функціонує магнітне поле Землі, і дає змогу створювати більш надійні технології для роботи в космосі.
“Навіть якщо SAA рухається повільно, вона продовжує змінювати свою форму, тому важливо постійно спостерігати за нею”, зазначає геофізик Террі Сабака з NASA. Завдяки цьому науковці можуть не лише краще передбачати поведінку аномалії, але й розробляти нові способи захисту супутників та інших космічних апаратів.
Читайте також: Аномалія Юрського періоду: науковці виявили перший скелет динозавра із зеленими кістками
