Стародавнє прислів’я про те, що гроші не ростуть на деревах, отримало несподіване наукове спростування завдяки дослідженню, проведеному в лісах фінської Лапландії. Вчені виявили, що звичайні ялини (Picea abies), що ростуть поблизу найбільшого в Європі золотого рудника, здатні накопичувати у своїй хвої наночастинки чистого золота. Це явище, відоме як біомінералізація, спостерігалося і раніше, наприклад, в австралійських евкаліптів, однак точний механізм цього процесу залишався загадкою. Нова робота не лише підтверджує здатність дерев витягувати дорогоцінний метал із ґрунту, але й вперше вказує на ключову роль специфічних бактерій, що живуть усередині рослин, відкриваючи перспективи для створення нових, екологічно чистих методів пошуку корисних копалин, пише T4.

Вчені виявили, що звичайні ялини (Picea abies), що ростуть поблизу найбільшого в Європі золотого рудника, здатні накопичувати у своїй хвої наночастинки чистого золота.

У ході дослідження, опублікованого в журналі Environmental Microbiome, команда з Університету Оулу проаналізувала 138 зразків хвої з 23 ялин. Результати виявилися дивовижними: лише у чотирьох деревах було знайдено мікроскопічні частинки золота. Подальший аналіз показав, що хвоя з цих дерев мала унікальний мікробний склад. Секвенування ДНК виявило, що в голках, багатих на золото, домінували бактеріальні групи, зокрема P3OB-42, Cutibacterium та Corynebacterium. Це дозволило вченим сформулювати гіпотезу про процес: золото, розчинене у ґрунтових водах, поглинається корінням дерева і транспортується до хвої. Вже там специфічні бактерії, що утворюють біоплівки, виступають у ролі мікроскопічних “ювелірів”, осаджуючи розчинені іони золота і перетворюючи їх на тверді наночастинки.

Секвенування ДНК виявило, що в голках, багатих на золото, домінували бактеріальні групи, зокрема P3OB-42, Cutibacterium та Corynebacterium.

Звісно, кількість золота, що накопичується в хвої, є мізерною і не має жодної комерційної цінності для прямого видобутку — його ледве вистачило б на браслет для бактерії. Проте, справжня цінність цього відкриття полягає в іншому. Здатність дерев діяти як природні індикатори може кардинально змінити підходи до геологорозвідки. Замість масштабних і дорогих бурових робіт, золотошукачі майбутнього зможуть аналізувати листя та хвою дерев на наявність специфічних бактерій-акумуляторів. Якщо в рослині присутні ці мікробні спільноти, це може бути надійним сигналом про наявність підземного родовища золота. Ця технологія, що вже була успішно випробувана в 2019 році в Австралії, є не лише дешевшою, але й значно більш дружньою до навколишнього середовища, перетворюючи звичайні ялини на живі карти прихованих скарбів.

Читайте також: Навколо Землі обертається золото на суму $100 000 квадрильйонів

Exit mobile version