Наслідки промислових аварій можуть нагадувати про себе десятиліттями, отруюючи не лише землю, а й харчові продукти, які ми споживаємо. Нещодавнє дослідження показало, що банани, какао та маніок, вирощені в бразильському регіоні, який колись постраждав від масштабного прориву дамби, містять небезпечні рівні токсичних металів. Особливе занепокоєння викликає високий вміст свинцю, який становить пряму загрозу для здоров’я дітей, пише T4.
Тінь катастрофи на дамбі Фундан
У листопаді 2015 року Бразилія зіткнулася з найгіршою екологічною катастрофою у своїй історії. Дамба хвостосховища залізної руди Фундан, якою управляла гірничодобувна компанія Samarco Mineração (спільне підприємство BHP та Vale), не витримала навантаження. За лічені хвилини в басейн річки Ріу-Досе вилилося понад 50 мільйонів кубічних метрів токсичного шламу, що еквівалентно об’єму понад 20 000 олімпійських басейнів.
Трагедія забрала життя 19 людей і спричинила масштабну екологічну кризу: масову загибель риби, птахів та знищення близько 80% місцевої рослинності вздовж річки Доку та її приток. Як з’ясувалося пізніше, причиною стала сукупність конструктивних недоліків, що призвели до розрідження — процесу, коли твердий матеріал (суміш піску та глинистого мулу) починає поводитися як рідина.
Через десятиліття після аварії паводкові води, які тоді затопили сільськогосподарські угіддя, продовжують чинити свій руйнівний вплив, але вже на хімічному рівні, йдеться в дослідженні, опублікованому в Environmental Geochemistry and Health.
Читайте за темою: Чи справді люди мають 60% спільної ДНК з бананом.
Токсини в ґрунті та рослинах
Команда дослідників з Бразилії та Іспанії провела детальний аналіз сільськогосподарських культур, вирощених на ґрунтах, що постраждали від відходів видобутку. Результати виявилися тривожними: відходи містять значну кількість кадмію, хрому, міді, нікелю та свинцю.
«Ми отримали перші зразки через сім днів після аварії та одразу зрозуміли, що існує безпосередній ризик забруднення… Але питання залишалося відкритим: чи становить це забруднення ризик для здоров’я людини?» — згадує Тіаго Озоріо, професор Університету Сан-Паулу.
Дослідження показало чітку кореляцію між вмістом оксиду заліза в ґрунті (основного компонента хвостів) та рівнем токсинів у рослинах. Потенційно токсичні елементи (ПТЕ) переміщуються з ґрунту у воду, а звідти — до коріння, листя та плодів. Вчені виявили чіткі закономірності накопичення токсинів у різних культурах. Зокрема, банани та маніок накопичують більшість ПТЕ, за винятком хрому, у своїх підземних частинах. Натомість какао демонструє високу концентрацію цих небезпечних речовин саме у надземних частинах — листі, стеблах і плодах. При цьому вміст міді та свинцю у всіх цих продуктах виявився особливо високим і значно перевищує граничні норми, встановлені Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО).
Ризик для наймолодших
Для оцінки небезпеки вчені розрахували індекс ризику — співвідношення між середньодобовим споживанням хімічної речовини та її референтною (безпечною) дозою. Якщо індекс менший за 1, ризик вважається низьким.
З’ясувалося, що для дорослих споживання цих продуктів не становить безпосередньої загрози. Проте для дітей віком до 6 років, які їдять банани з цього регіону, індекс ризику перевищив безпечну межу. Діти є значно вразливішими до дії ПТЕ через меншу масу тіла, посилене засвоєння речовин та ще не сформовані системи детоксикації організму. Дослідники наголошують:
«Хронічний вплив свинцю (Pb), навіть у низьких дозах, пов’язаний з незворотними порушеннями нейророзвитку, такими як зниження IQ, дефіцит уваги та розлади поведінки».
Більше того, дитячий організм накопичує більше свинцю в тканинах, що збільшує ризик системної токсичності. Паралельно з цим, надлишок кадмію загрожує функції нирок, а високі дози нікелю та міді можуть викликати токсичність печінки або шлунково-кишкові розлади.
Довгострокові наслідки
Співавтор дослідження Тамірес Керубін попереджає, що тривалий контакт із забрудненою їжею створює кумулятивні ризики:
«З часом, враховуючи тривалість життя в Бразилії… може виникнути ризик канцерогенності, оскільки існує ймовірність прямого та непрямого пошкодження ДНК».
Цей прецедент нагадує світу про те, що екологічні катастрофи не закінчуються після того, як зникають з передовиць новин. Отрута залишається в землі, непомітно переміщуючись у харчовий ланцюг і ставлячи під загрозу здоров’я майбутніх поколінь.
Читайте також: Найдавніший предок людини мав чотири ока (ФОТО)
