У сучасному світі технологічний прогрес та перехід до чистої енергетики нерозривно пов’язані з групою з 17 металів, відомих як рідкісноземельні елементи. Ці ресурси, що включають 15 лантаноїдів, а також скандій та ітрій, є основою для виробництва смартфонів, електромобілів, вітрогенераторів та високотехнологічної військової техніки. Незважаючи на свою назву, вони не є надзвичайно рідкісними, проте їхня географічна концентрація вкрай нерівномірна, що перетворює контроль над їхніми запасами на потужний інструмент геополітичного впливу. Розподіл цих стратегічних ресурсів визначає глобальний баланс сил, де лише десять країн володіють левовою часткою світових покладів, пише T4.

Безумовним лідером у цьому списку є Китай, який контролює близько 44 мільйонів тонн, що становить майже половину всіх світових запасів. Країна домінує не лише у видобутку, а й у переробці, що дозволяє їй відігравати ключову роль у глобальних ланцюжках постачання та диктувати умови на ринку. На другому місці з величезним відривом знаходиться Бразилія із запасами близько 21 мільйона тонн, проте її потенціал значною мірою ще не реалізований через обмежений видобуток. Схожа ситуація спостерігається і в Індії, яка володіє 6,9 мільйонами тонн і поступово нарощує свої виробничі потужності.

Автор фото: Vlad Chețan

Австралія посідає четверте місце із запасами у 5,7 мільйона тонн і, завдяки стабільній економіці та сприятливому інвестиційному клімату, є одним із ключових гравців, що активно розвивають гірничодобувні проекти. росія, із запасами близько 3,8 мільйона тонн, та В’єтнам, з 3,5 мільйонами тонн, також прагнуть зміцнити свої позиції, розвиваючи геологорозвідку та видобуток на родовищах, розташованих переважно вздовж кордону з Китаєм. Сполучені Штати, попри наявність 1,9 мільйона тонн, значною мірою залежать від імпорту, особливо на етапі переробки, що підкреслює їхню вразливість у цій стратегічній галузі.

Завершують десятку країн Данія (завдяки значним покладам у 1,5 мільйона тонн на території Гренландії, які відкривають великі перспективи для майбутнього), а також африканські країни — Танзанія (890 тисяч тонн) та Південна Африка (860 тисяч тонн), чиї ресурси поки що знаходяться на ранніх етапах розробки, але мають великий потенціал. Таким чином, контроль над рідкісноземельними елементами зосереджений у руках обмеженої кількості держав, що робить цей ринок ареною жорсткої конкуренції та стратегічного планування на десятиліття вперед.

Читайте також: Чому всі континенти Землі зібралися на одній половині планети

Exit mobile version