Нове дослідження проливає світло на грізну загрозу для західного узбережжя Північної Америки: колосальний землетрус уздовж зони субдукції Каскадія (ЗСК), який, за прогнозами, майже гарантовано відбудеться до 2100 року. Ймовірність того, що це станеться протягом найближчих 50 років, становить значні 37%. ЗСК — це лінія розлому довжиною близько 1126 кілометрів, що простягається від острова Ванкувер у Канаді до південної Каліфорнії, де тектонічна плита Хуан-де-Фука занурюється під Північноамериканську плиту, пише T4.
Вчені попереджають: якщо землетрус магнітудою 8.0-9.0 станеться сьогодні, він спровокує мегацунамі висотою до 30 метрів, яке знищить більшу частину Західного узбережжя. Прибережна лінія при цьому миттєво опуститься майже на 4 метри. Федеральне агентство з надзвичайних ситуацій прогнозує до 5800 загиблих безпосередньо від землетрусу та ще 8000 — від цунамі. Міжнародна команда дослідників з Вірджинського політехнічного інституту додає, що ці похмурі прогнози лише погіршаться з часом через підвищення рівня моря, спричинене зміною клімату. До 2100 року рівень моря може піднятися на 60 сантиметрів, що посилить руйнування та повені, якщо до того часу не станеться наступний мегаземлетрус у ЗСК.
Звіт Федерального агентства з надзвичайних ситуацій за 2022 рік оцінює, що під час наступного великого землетрусу в ЗСК постраждає понад 100 000 людей, а понад 618 000 будівель, включаючи 2000 шкіл та 100 критично важливих об’єктів, будуть пошкоджені або зруйновані, що обійдеться країні у понад 134 мільярди доларів. Нове дослідження, опубліковане в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, також передбачає, що Західне узбережжя змінюватиметься протягом століть.
Землетрус і мегацунамі радикально розширять 100-річні заплави у Вашингтоні, Орегоні та Каліфорнії на цілих 300 квадратних кілометрів. Заплави — це території, які, як очікується, зазнають історичних повеней принаймні раз на 100 років. Якщо ці регіони раптово розширяться більш ніж на 100 миль, це означатиме, що значно більше будинків, доріг та місцевої інфраструктури опиняться в небезпечних зонах затоплення. У найгірших сценаріях, коли просідання ґрунту досягає найвищого рівня, прогнози щодо зони затоплення можуть зрости більш ніж удвічі. Професор Тіна Дура, провідний автор дослідження, зазначає, що “після того, як цунамі настане і зрештою відступить, рівень землі залишиться нижчим. Цей відбиток заплави змінюватиметься протягом десятиліть або навіть століть”.
Зона субдукції Каскадія стає все більш серйозною проблемою через значний час, що минув з моменту останньої великої сейсмічної події. Останній землетрус, що стався 26 січня 1700 року, за оцінками істориків та вчених, був магнітудою 9.0 і спричинив мегацунамі, яке зруйнувало село Пачена-Бей у Британській Колумбії. Записи свідчать, що хвилі заввишки до 30 метрів вдарили вже через 30 хвилин після землетрусу, не залишивши жодного шансу на виживання.
У зоні ЗСК тектонічні плити періодично злипаються, накопичуючи напругу, яка врешті-решт вивільняється у вигляді руйнівного землетрусу. Оскільки ця лінія розлому розташована в Тихому океані, вона також провокує гігантські хвилі. Вчені підрахували, що сильний землетрус у зоні ЗСК відбувається кожні 400-600 років. З моменту останньої катастрофи минуло вже 325 років. Дура попереджає: “Можете собі уявити, що під час наступного землетрусу, коли земля опуститься, вам раптово доведеться зіткнутися з кількома століттями еквівалентного підвищення рівня моря за лічені хвилини”.
Раніше ми розповіли, яке людське творіння змістило полюс Землі більш ніж на 1 метр.
Підписуйся на наш Telegram-канал