Неділя, 9 Листопада

Хоча суспільна увага під час урагану традиційно прикута до руйнівної сили вітру та миттєвих затоплень, нове масштабне дослідження доводить, що найнебезпечніший та найбільш смертоносний момент тропічного циклону настає вже після того, як буря вщухла. Широкий аналіз, опублікований у журналі The BMJ, показує, що справжня шкода — це невидимі, “мовчазні” смерті, кількість яких різко зростає внаслідок збою в системі охорони здоров’я, розповідає T4.

Дослідники під керівництвом Веньчжуна Хуана з Університету Монаша вивчили 217 циклонів у дев’яти країнах за два десятиліття, охопивши загалом 14,9 мільйона летальних випадків. Результати виявилися приголомшливими: ризик смерті стрімко зростає протягом перших двох тижнів після шторму. При цьому найбільший стрибок смертності (на 92% за кожен додатковий день циклону) пов’язаний не з травмами (які зросли на 21%), а з нирковою недостатністю. Також було зафіксовано суттєве зростання летальних випадків від ускладнень діабету (15%), неврологічних і психічних розладів (12%) та інфекційних хвороб (11%).


Вчені назвали найнебезпечніший та найбільш смертоносний момент під час урагану
Хоча суспільна увага під час урагану традиційно прикута до руйнівної сили вітру та миттєвих затоплень, нове масштабне дослідження доводить, що найнебезпечніший та найбільш смертоносний момент тропічного циклону настає вже після того, як буря вщухла. Автор фото: April Yang

Причиною цього відкладеного спалаху смертності є не прямий вплив стихії, а каскадний колапс інфраструктури. Коли циклон минає, люди стикаються з відсутністю чистої води, електрики та доступу до ліків. Для пацієнтів із хронічними захворюваннями це стає смертельним випробуванням: пропускаються сеанси діалізу, лікарні переповнені або закриті, а зруйновані чи затоплені дороги унеможливлюють отримання допомоги. Найбільше страждають бідні та економічно вразливі громади.

Таким чином, науковці дійшли висновку, що найнебезпечнішим аспектом урагану є не сам пік негоди, а період безпосередньо після неї, коли медична система виявляється неспроможною захистити найвразливіших. Це вимагає фундаментального перегляду стратегій реагування на катастрофи, зміщуючи акцент з підготовки до вітру на забезпечення безперервності медичної допомоги в умовах, що змінюються.

Exit mobile version