У світі стародавніх секретів та нерозкритих загадок, вчені, схоже, наблизились до розуміння однієї з найдавніших кулінарних традицій людства. Нове дослідження припускає, що практика консервування м’яса за допомогою диму могла виникнути майже 2 мільйони років тому, і навіть більше – стати головною причиною того, чому наші предки взагалі почали розводити вогнища. Це сталося задовго до появи електрики та морозильних камер, коли збереження їжі було питанням виживання, розповідає T4.
Хоча використання вогню тісно пов’язане з розвитком людства, в найдавніші часи розпалювання та підтримання полум’я вимагало значних зусиль. Переваги консервації м’яса, можливо, були тим переконливим мотивом, який виправдовував ці зусилля. Це дослідження є результатом роботи двох вчених з Тель-Авівського університету в Ізраїлі та продовжує їхні попередні висновки про зв’язок між еволюцією людини, полюванням на великих тварин та поступовим зменшенням розмірів цих тварин.
Для підтвердження своєї гіпотези дослідники проаналізували дев’ять різних історичних пам’яток у Південній Африці, Кенії, Ізраїлі, Ефіопії та Іспанії. Вони вивчили розміри та приблизний вік останків тварин, знайдених у цих місцях, причому деякі кістки датуються майже 2 мільйонами років. Палеоантрополог Мікі Бен-Дор зазначає, що “процес збору палива, розпалювання вогню та його підтримки протягом тривалого часу вимагав значних зусиль, і для цього їм потрібен був переконливий, енергоефективний мотив”. Саме таким мотивом, на думку дослідників, і стало консервування м’яса.
Скрізь, де були знайдені сліди вогню, поруч були й останки великих тварин – не тільки рослин чи дрібної здобичі. Вчені також підрахували енергетичний приріст від приготування та споживання великої дичини безпосередньо, порівняно з її консервуванням. Комбінація цих факторів дає вагомі докази того, що багаття розпалювали не тільки для тепла чи миттєвого приготування, адже енергія, необхідна для підтримання вогню, перевищувала б енергію від однієї-двох порцій вареного м’яса. Крім копчення та сушіння м’яса для тривалого зберігання, вогонь також міг відлякувати інших падальщиків, таких як бегемоти чи носороги, що зазіхали на здобич первісних людей.
Бен-Дор підкреслює, що “для ранніх людей використання вогню не було само собою зрозумілим, і на більшості археологічних пам’яток, датованих раніше 400 000 років тому, немає жодних доказів використання вогню”. Проте, на деяких ранніх пам’ятках є чіткі ознаки використання вогню без обгорілих кісток, що вказує на відсутність смаження. Це наводить на думку, що ранні люди, переважно Homo erectus, використовували вогонь нерегулярно, лише в певних місцях і для спеціальних цілей. Наприклад, стародавній слон міг годувати кілька десятків людей до 3 місяців. Мільйони калорій такої здобичі варті того, щоб їх зберегти, окупаючи інвестиції в полювання.
“У цьому дослідженні ми пропонуємо нове розуміння факторів, які мотивували ранніх людей почати використовувати вогонь. Ймовірно, після того, як вогонь було розведено для цих цілей, його також іноді використовували для приготування їжі – з нульовими граничними енергетичними витратами”, – додає археолог Ран Баркай.
Це новаторське дослідження було опубліковано в журналі Frontiers in Nutrition.
Раніше вчені заявили, що людству знадобиться менше 100 років, щоб остаточно зникнути з лиця Землі: за яких умов це може статися.
