У 1986 році світ зробив, здавалося б, вирішальний крок для порятунку китів, коли Міжнародна китобійна комісія (МКК) оголосила глобальний мораторій на комерційний промисел. Це рішення стало відповіддю на катастрофічні наслідки полювання попередніх століть, яке поставило багато популяцій на межу вимирання, адже протягом 20-го століття було знищено близько 2,9 мільйона китів. Хоча здебільшого заборона спрацювала і чисельність тварин почала повільно відновлюватисля, статистика захисників природи шокує: з моменту запровадження мораторію три країни — Ісландія, Японія та Норвегія — сумарно вбили близько 45 000 китів, продовжуючи свою діяльність всупереч світовому консенсусу, пише T4.
«Сліпа пляма» міжнародного права
Активісти стверджують, що ці держави використовують юридичні лазівки та сумнівні виправдання для продовження свого промислу. Мораторій МКК дійсно передбачав вузькі винятки для наукових досліджень та для корінних громад, які мають глибокий культурний зв’язок з китобійним промислом. Проте Ісландія, Японія та Норвегія трактують ці правила на свою користь, паралельно стверджуючи, що популяції китів відновилися достатньо для відновлення «сталого» комерційного полювання. Клер Перрі, старший радник з питань океану в Агентстві екологічних розслідувань, коментує це так:
«Неймовірно, що ці три багаті країни, здається, мають сліпу пляму, коли йдеться про міжнародне верховенство права та китів. Вони виправдовують це різними лазівками в договорі та заявою, що МКК не дотримується свого початкового мандату».
Економічний абсурд та екологічна ціна
Аргумент про «економічну необхідність» промислу виглядає дедалі слабшим на тлі падіння попиту на китове м’ясо. За даними активістів, значна частина здобичі в цих країнах не потрапляє на столи гурманів, а продається дешево як корм для домашніх тварин або хутрових звірів. Крім того, існує серйозний етичний аспект, адже у звіті Ісландського управління з продовольства та ветеринарії за 2023 рік було зафіксовано, що деякі кити помирають протягом кількох годин після першого влучання гарпуна, зазнаючи неймовірних страждань. Клер Перрі наголошує на тому, що гуманного способу вбити кита в морі просто не існує, і називає цю ситуацію абсолютно неприпустимою, враховуючи також значні викиди парникових газів від промислових суден.
Ескалація замість згортання
Замість того щоб зупинитися, країни-порушники нарощують оберти або шукають нові шляхи для легалізації вбивств. Японія, яка вийшла з МКК у 2019 році, у 2024 році розширила список дозволених для полювання видів, додавши до нього фінвалів — других за величиною тварин на планеті. Водночас Норвегія оголосила про збільшення квоти на вилов малих полосатиків у 2026 році до 1641 особини, що на 235 більше, ніж роком раніше, перенісши невикористані квоти з минулих років. Ісландія також не відстає: попри те, що одна з великих компаній другий рік поспіль відмовляється від полювання на фінвалів, уряд видав нові п’ятирічні ліцензії на вилов сотень китів.
З нагоди 40-ї річниці мораторію Коаліція «Припинити комерційний китобійний промисел» запустила нову петицію із закликом до урядів цих країн зупинити вбивство морських гігантів. Як зазначають екологи, руйнівна втрата біорізноманіття має хвильовий ефект для всієї планети, оскільки кити відіграють ключову роль у поглинанні вуглецю та підтримці морських екосистем.
Не пропустіть: Найдавніший предок людини мав чотири ока (ФОТО)
