Сучасна астрофізика отримала безпрецедентну можливість зазирнути в епоху космічного світанку завдяки виявленню таємничого 10-секундного сигналу, що надійшов з однієї з найвіддаленіших точок осяжного Всесвіту. Ця подія, зафіксована 14 березня 2025 року супутником Space Variable Objects Monitor (SVOM), отримала позначення GRB 250314A і стала об’єктом пильної уваги міжнародної наукової спільноти. Сигнал виявився високоенергетичним гамма-спалахом — найпотужнішою формою електромагнітного випромінювання, що виникає внаслідок катастрофічних зоряних вибухів. Два незалежні космічні апарати підтвердили, що джерело випромінювання розташоване на відстані 13 мільярдів світлових років від Землі. Це означає, що зафіксований імпульс виник, коли Всесвіту було лише 730 мільйонів років, що становить близько п’яти відсотків від його нинішнього віку. Завдяки скінченній швидкості світла астрономи отримали змогу спостерігати за процесами, що відбувалися мільярди років тому, використовуючи телескопи як своєрідну машину часу, пише T4.
Короткочасна природа сигналу, що тривав лише 10 секунд, характерна для гамма-спалахів, які подібні до космічних феєрверків, що вивільняють колосальну кількість енергії за мізерний проміжок часу. На відміну від постійного фонового шуму Всесвіту, цей спалах мав унікальний малюнок сфокусованого променя, що дозволило вченим ідентифікувати його як вибух наднової — масивної зірки, що колапсує. Влітку 2025 року космічний телескоп імені Джеймса Вебба підтвердив походження сигналу, зафіксувавши згасаюче світіння об’єкта. Професор Ендрю Леван з Університету Радбауда підкреслив рідкісність події, адже за останні пів століття було виявлено лише одиниці подібних сплесків, що належать до першого мільярда років існування космосу. Хоча гамма-промені здатні пошкоджувати біологічні тканини та ДНК, через колосальну відстань енергія спалаху досягла нашої планети в надзвичайно ослабленому стані, що виключає будь-яку загрозу для людства.
Ілюстрації: NASA, ESA, CSA, STScI, Лія Хустак (STScI).
Наукова значущість GRB 250314A полягає в тому, що цей сигнал кидає виклик наявним теоріям еволюції зірок. Досі вважалося, що перші світила у Всесвіті мали бути значно масивнішими, гарячішими та поводитися набагато нестабільніше, ніж сучасні зорі. Проте дослідження, опубліковані у грудні 2025 року в журналі Astronomy & Astrophysics, виявили вражаючу аномалію: ця стародавня наднова за своєю яскравістю та радіаційною сигнатурою майже ідентична вибухам зірок, які ми спостерігаємо в сучасному Всесвіті. Професор Ніал Танвір з Університету Лестера зазначає, що така схожість є несподіваною, оскільки ранні зірки мали б містити значно менше важких хімічних елементів. Це відкриття змушує вчених переглянути свої уявлення про те, як швидко Всесвіт став хімічно складним і наскільки універсальними є механізми загибелі зірок протягом мільярдів років історії космосу.
Цікаво знати: Проєкт “Плаушер”: навіщо вчені планували підірвати Сахару ядерними бомбами
