На глибині земного океану, далеко від сонячного світла та звичних для людини форм життя, мешкає істота, про яку ви, можливо, ніколи не чули, але яка, імовірно, є однією з найпоширеніших тварин на планеті. Мова йде про Alicella gigantea – бліду, схожу на креветку істоту, що має титул найбільшого у світі амфіпода. Деякі особини цього ракоподібного без панцира, тіло якого стиснуте з боків, можуть сягати 34 сантиметрів у довжину, пише T4.
Вперше описана у 1899 році, ця “надгігантська амфіпода” залишалася маловивченою, але відомо, що вона населяє глибини від 3890 до 8931 метра. Проте, попри свою невловимість та не надто харизматичний вигляд, цей організм є надзвичайно успішним у виживанні.
Автор зображення: Зона Хадал через Wikimedia Commons (CC BY-SA 4.0)
У новому дослідженні вчені з Університету Західної Австралії в Перті зібрали майже 200 записів про Alicella gigantea з 75 різних локацій у Тихому, Атлантичному та Індійському океанах. Їхні висновки вражають: цей вид може населяти близько 59 відсотків світового океану. Це відкриття докорінно змінює уявлення про A. gigantea, доводячи, що він далеко не “рідкісний”, а є єдиним, широко поширеним видом з надзвичайним ареалом у глибоководних частинах моря. Замисліться на мить про безмежність світових морів: близько 71 відсотка поверхні Землі вкрито водою, що робить морське дно однією з найбільших екосистем нашої планети.
Хоча A. gigantea, можливо, не відрізняється особливою красою, вона чудово пристосована до життя в хадальній зоні – найглибшому, найтемнішому та найекстремальнішому морському середовищі Землі. Дослідження 2021 року, що вивчало ДНК цього виду, виявило унікальну колекцію генів, пов’язаних зі збереженням енергії, стійкістю до голодування та мейозом, стійким до тиску. Ці генетичні особливості, схоже, відіграють центральну роль у стратегії виживання цього амфіпода.
Як не дивно, саме великий розмір може бути частиною цієї здатності виживати та процвітати в глибокому морі. Унікальні генетичні маркери цього амфіпода, особливо помітний ген під назвою aPKC, який також пов’язаний з гігантизмом у ссавців, таких як капібара, свідчать про те, що його масивний розмір є не просто випадковістю еволюції, а тонко налаштованою адаптацією. Покращена регуляція росту та ефективне використання енергії можуть дозволяти A. gigantea зберігати більше ресурсів та довше виживати без їжі, що дає йому значну перевагу в безодні, де їжі обмаль. Результати цього дослідження були опубліковані в журналі Royal Society Open Science.
Раніше ми повідомляли, що у Мережі розповсюджують фотографії лисих ведмедів з Чорнобиля.
Підписуйся на наш Telegram-канал