У високогір’ї Болівії, на висоті близько 3600 метрів над рівнем моря, розкинувся Салар-де-Уюні — найбільший у світі солончак, що займає площу близько 10 000 квадратних кілометрів. Протягом вологого сезону, коли тонка плівка води покриває його ідеально рівну поверхню, він перетворюється на гігантське природне дзеркало, в якому небо і земля зливаються в єдине ціле. Цей сюрреалістичний пейзаж, що приваблює фотографів з усього світу, породив питання: чи є весь солончак єдиним, однорідним дзеркалом? Нове дослідження, опубліковане в журналі Communications Earth & Environment, дає неочікувану відповідь, спираючись на дані, зібрані з космосу, пише T4.
Оскільки внутрішні райони солончака є недоступними під час вологого сезону, вчені використали майже 400 000 радіолокаційних вимірювань із супутників Sentinel-3, щоб оцінити гладкість його поверхні. Щоб поверхня діяла як дзеркало, її коливання мають бути в межах нанометрів, і саме таку точність забезпечують супутникові альтиметри. Аналіз даних показав, що Салар-де-Уюні не є величезним однорідним дзеркалом. Його відбивні властивості значно змінюються в часі та просторі.
Дослідники виявили, що поверхня стає найбільш гладкою та дзеркальною на початку вологого сезону в грудні, досягаючи піку в лютому, що підтвердилося і прямими спостереженнями. Однак з кінця квітня по листопад, протягом сухого сезону, дзеркальні умови є надзвичайно рідкісним явищем, яке виникає лише внаслідок аномально інтенсивних опадів. Таким чином, хоча Салар-де-Уюні і створює одне з найбільш вражаючих природних відображень на планеті, його знаменитий дзеркальний ефект є динамічним і сезонним феноменом, а не постійною властивістю всієї його колосальної території.
Читайте також: Аналіз ДНК фараона Тутанхамона розкрив тисячолітню таємницю його батьків
