Вакіта (Phocoena sinus) — найменший представник китоподібних та один із найрідкісніших ссавців на планеті. Цей мініатюрний морський свинюк, що живе виключно в північній частині Каліфорнійської затоки в Мексиці, роками вважався майже приреченим на зникнення. Але нове дослідження 2025 року повертає надію: вченим вдалося не лише підтвердити присутність декількох особин, а й зафіксувати народження нових дитинчат, пише T4.
Ще у 1997 році популяція вакіти налічувала приблизно 560 особин. Проте за два десятиліття масове використання зябрових сіток, браконьєрство і випадковий прилов призвели до катастрофічного скорочення — до всього 10 особин у 2018 році. У 2022 році Міжнародна китобійна комісія навіть вперше офіційно заявила про вимирання виду. На тлі такого песимістичного прогнозу цьогорічні результати польових досліджень виглядають надзвичайно важливими.
Команда науковців застосувала комбінований підхід до моніторингу — використовуючи як акустичні підводні детектори, так і візуальні спостереження з човнів, обладнаних спеціальними біноклями “Big Eyes”, здатними виявляти вакіт на великій відстані. Цей підхід дозволив зменшити вплив на тварин, які славляться своєю потайливістю й уникають гучних моторних човнів.
У результаті спостережень, проведених із травня по вересень 2025 року, було зафіксовано від 7 до 10 дорослих вакіт — більше, ніж у попередні роки. Ще важливішим є факт спостереження щонайменше одного або двох новонароджених — перших дитинчат, виявлених з 2023 року. Ці дані свідчать про те, що популяція, хоча й критично мала, усе ще репродуктивно активна.
Заступниця міністра біорізноманіття Мексики Марина Роблес Гарсія наголосила, що такі результати не означають перемоги, але підтверджують правильність обраного курсу. Заборона зябрових сіток, створення зон нульової толерантності до браконьєрства та щорічні обстеження вже демонструють свій ефект. Моніторинг допомагає адаптувати стратегії захисту в реальному часі, зосереджуючи зусилля на районах, де зафіксовано активність тварин.
Науковці припускають, що частина вакіт, яких не вдається спостерігати, могла переміститися в менш вивчені ділянки затоки, що відкриває нові напрями для досліджень. Продовження розмноження є прямим свідченням того, що умови існування ще можуть бути прийнятними, і що збереження виду — не лише символічна боротьба, а реальна, досяжна мета.
Попри надзвичайно малу чисельність, вакіта залишається живою. І це вже не просто рідкісний ссавець — це символ надії та приклад того, що навіть на межі зникнення вид може отримати другий шанс. За умови, що людство не зрадить цього шансу вдруге.
Якщо потрібно, можу створити коротшу популярну версію для соцмереж, інфографіку або адаптацію для шкільного журналу.
Читайте також: На дні Південного океану виявили “кулю смерті”
