Динозаври завжди викликали захоплення у вчених та любителів палеонтології по всьому світу. Одним із найзагадковіших аспектів їхнього життя є їхні здатності до швидкісного переміщення. Чи могли динозаври бігати так швидко, як деякі сучасні тварини, або навіть швидше? Відомі нам зображення велоцирапторів, які переслідують людей у кінофільмах, спонукають нас задуматися — але реальність може виявитися ще дивовижнішою.
Для вивчення швидкості динозаврів вчені часто аналізують скам’янілості та сліди, залишені цими давніми істотами. Наприклад, знайдені гнізда овіраптора, якого раніше вважали “викрадачем яєць”, свідчать про його спритність та, ймовірно, високу швидкість пересування.
Щодо питання про найшвидшого динозавра, вчені часто звертаються до групи Ornithomimosauria, яка включає істот, схожих на сучасних страусів. Страуси сьогодні є найшвидшими нелітаючими птахами, розвиваючи швидкість до 70 кілометрів на годину завдяки своїм довгим ногам та легкій статурі.
Доктор Девід Баттон із Лондонського музею природної історії вказує, що велоцираптори могли розвивати швидкість до 40 кілометрів на годину, але справжні “швидкісні чемпіони” серед динозаврів, ймовірно, були орнітомімозаври. За даними Енциклопедії Алабами, орнітомімозаври могли розвивати швидкість до 48 кілометрів на годину.
Крім того, дослідження, яке використовувало еволюційну робототехніку для моделювання швидкості динозаврів, показало, що деякі дрібні види, такі як компсогнатус, могли рухатися дуже швидко, демонструючи, що не завжди розмір визначає швидкість.
Аналіз слідів, залишених динозаврами, дозволяє вченим робити приблизні оцінки їхньої швидкості. Палеонтологічний музей Каліфорнійського університету вказує, що деякі сліди свідчать про швидкість до 43 кілометрів на годину. Цікаво, що з’ясування точного виду динозавра, який залишив ці сліди, є великою проблемою через схожість доріжок між різними групами динозаврів. Це означає, що деколи ми можемо лише здогадуватися, хто був власником тих чи інших слідів.
Проблеми з визначенням швидкості динозаврів також посилюються тим, що більшість слідів були залишені в м’яких ґрунтах, які не є ідеальними для високошвидкісного бігу. Теоретично, якби динозаври мали змогу бігати по сучасній трековій доріжці, їхні результати могли б бути значно вищими.
Дослідження, що використовують еволюційну робототехніку, намагаються виправити деякі з цих обмежень, створюючи комп’ютерні моделі, які можуть відтворювати рух динозаврів на основі їхньої анатомії. Ці моделі дають можливість оцінити потенційну швидкість не тільки на основі збережених кісток, але й розміру та форми їхніх м’язів.
Завдяки таким дослідженням, ми можемо дізнатися більше про таких динозаврів, як велоцираптори, алозаври та навіть тиранозаври, хоча останні, за оцінками деяких вчених, не були особливо швидкими та можливо їх могла “випередити” навіть звичайна швидка ходьба людини.
Таким чином, дослідження швидкості динозаврів відкриває нові горизонти в нашому розумінні цих давніх тварин, продовжуючи вражати і захоплювати нас своїми результатами та висновками. Хоча ми можемо ніколи не дізнатися, чи були динозаври достатньо швидкі, щоб перегнати сучасних чемпіонів з бігу, але усвідомлення їх можливостой продовжує розширювати наше уявлення про цих істот, які жили мільйони років тому.
Читайте також: На берег острова Хаттерас викинуло череп 18-метрової істоти
