У загадковій історії Стародавнього Єгипту є постаті, чия велич була настільки значною, що навіть після відходу від життя їх намагалися викреслити з літописів. Однією з таких є Хатшепсут – могутня жінка-фараон, чиє обличчя нещодавно було відтворено завдяки зусиллям вчених. Її історія – це розповідь про безпрецедентну владу, неймовірні досягнення та систематичні спроби забуття, пише T4.
Спочатку Хатшепсут правила як регентка при своєму малолітньому пасинкові Тутмосі III. Однак її амбіції та політичний хист дозволили їй зробити крок, на який до неї не наважувалася жодна жінка – вона проголосила себе повноцінною фараонкою, прийнявши повний титулатурі чоловічого правителя. Це було революційним кроком, що кидав виклик віковим традиціям. Щоб підтвердити свою легітимність у чоловічому світі влади, Хатшепсут наказувала зображувати себе з чоловічими атрибутами: традиційною фараонською бородою, чоловічою мускулатурою та одягом. Це не було спробою приховати свою стать, а символічним актом, що затверджував її роль верховного правителя.
Її правління, що припало на період розквіту Нового царства (приблизно 1479–1458 рр. до н.е.), було золотим віком для Єгипту. Хатшепсут відома як одна з найуспішніших будівельниць в історії країни. Її архітектурні проєкти вражали своїми масштабами, а перлиною її спадщини став похоронний храм у Дейр-ель-Бахрі, відомий як “Джесер-Джесеру”. Цей грандіозний комплекс, що гармонійно вписаний у скелястий ландшафт, і досі є шедевром давньоєгипетської архітектури.
Окрім внутрішнього розвитку, Хатшепсут також зосередилася на зовнішній торгівлі, організувавши одну з найвідоміших морських експедицій до загадкової землі Пунт. З цієї подорожі до Єгипту привезли екзотичні товари, такі як мирра, ладан, чорне дерево, слонова кістка, а також живі дерева та тварини, що значно збагатило скарбницю та сприяло культурному обміну.
Після загибелі Хатшепсут, а можливо, навіть ще за її правління, Тутмос III розпочав кампанію з видалення її імені та зображень з монументів. Це було зроблено для того, щоб відновити традиційний порядок престолонаслідування та применшити роль жінки-фараона в історії. Через ці систематичні спроби стерти її пам’ять, про існування Хатшепсут було майже невідомо до середини XIX століття, коли єгиптологи почали розшифровувати ієрогліфи та виявляти її приховані пам’ятки.
Лише у 2007 році її мумія була ідентифікована єгипетськими археологами під керівництвом Захі Хавасса, що стало справжнім проривом. Цей процес вимагав ретельного ДНК-аналізу та порівняння з унікальною особливістю – відсутністю зуба, що відповідав зубу, знайденому в дерев’яній скриньці з її ім’ям.
Окрім політичних інтриг, життя Хатшепсут оповите й іншими таємницями. Її головним радником був Сенмут – архітектор та управитель, який мав безпрецедентний вплив і, за деякими припущеннями, був її коханцем. Його власні статуї, висічені навіть у святилищах, призначених лише для фараонів, свідчать про його виняткове становище. Доля Сенмута після зникнення Хатшепсут залишається невідомою.
Ім’я “Хатшепсут” означає “Перша серед знатних жінок”, і вона, безперечно, виправдала його. Вона була дочкою фараона Тутмоса I, що давало їй міцні династичні права. Її правління було періодом миру та процвітання, а її спадщина, попри спроби стерти її з історії, залишається одним з найяскравіших прикладів жіночого лідерства в давньому світі. Відтворення її обличчя – це не просто науковий прорив, а символ відновлення справедливості та повернення величної жінки-фараона у пантеон видатних правителів Єгипту.
Раніше ми вчені показали, як би виглядали неандертальці та денисівці сьогодні, якби не вимерли.
