Сучасне уявлення про Антарктиду як про вічну пустелю з льоду та снігу зазнало кардинальних змін завдяки революційному відкриттю, зробленому під час дослідження морського дна. Під товщею замерзлого океану вчені виявили беззаперечні докази існування стародавнього помірного дощового лісу, який процвітав поблизу Південного полюса приблизно 90 мільйонів років тому. Це відкриття, опубліковане в авторитетному журналі Nature, переписує кліматичну історію нашої планети, демонструючи, що в епоху динозаврів найхолодніший континент Землі був вкритий густою рослинністю, нагадуючи сучасні ліси Нової Зеландії, пише T4.
Ключ до розгадки таємниці зеленої Антарктиди було знайдено під час експедиції 2017 року на борту дослідницького судна RV Polarstern. Команда вчених з Інституту Альфреда Вегенера працювала поблизу льодовика Пайн-Айленд, намагаючись отримати зразки ґрунту з дна океану. Успіх прийшов в останній момент, коли після серії невдач і видобутку лише стерильного пісковику дослідники наважилися на фінальну спробу буріння. Отриманий триметровий керн кардинально відрізнявся від попередніх зразків: він був темним, щільним і насиченим органічним матеріалом, що одразу вказало геологам на його унікальність.
Лабораторний аналіз знахідки приголомшив наукову спільноту, адже всередині керна було виявлено складну мережу скам’янілого коріння, пилок та спори, які збереглися в ідеальному стані. Структура ґрунту була настільки добре збережена, що нагадувала зразок, взятий з-під сучасного живого лісу, а не релікт крейдяного періоду. Це стало найпівденнішим доказом існування рослинності тієї епохи, який коли-небудь знаходили люди. Ліс ріс на вражаючій широті 82 градуси, всього за 500 миль від Південного полюса, що створює цікавий біологічний парадокс, адже в цьому регіоні панує полярна ніч, і сонячне світло відсутнє протягом чотирьох місяців на рік.
Існування пишної екосистеми в умовах тривалої темряви стало можливим завдяки екстремальним кліматичним умовам того часу. Дослідження показало, що 90 мільйонів років тому концентрація вуглекислого газу в атмосфері була надзвичайно високою, досягаючи 1680 частин на мільйон, що в чотири рази перевищує сучасні показники. Такий потужний парниковий ефект забезпечував стабільне тепло, дозволяючи підтримувати середньорічну температуру близько 12 градусів за Цельсієм, тоді як влітку повітря прогрівалося до комфортних 19 градусів. За таких умов в Антарктиді повністю був відсутній льодовиковий покрив, а річки й болота створювали ідеальне середовище для росту дерев та папоротей.
Це відкриття має критичне значення для розуміння сучасних кліматичних процесів, оскільки демонструє пряму залежність між рівнем вуглекислого газу та станом полярних шапок. Знайдений “загублений світ” свідчить про те, що кліматична система Землі здатна до радикальних трансформацій, і наявність льодовикових щитів є крихким бар’єром, який стримує планетарне потепління. Хоча у зразках ґрунту не було знайдено решток тварин, багатство рослинного світу дозволяє припустити, що цей доісторичний ліс міг бути домівкою для різноманітних форм життя, включно з динозаврами, які адаптувалися до життя в умовах полярного, але теплого клімату.
Читайте також: Другий “Бермудський трикутник”: вчені показали таємниче місце в Європі, де зникають люди
