Наукове прогнозування образу світу у 2100 році дедалі більше відходить від абстрактних статистичних моделей, натомість втілюючись у деталізовані візуалізації, що базуються на кліматичних даних. Вчені єдині у визначенні антропогенної зміни клімату як найбільшої екзистенційної загрози, здатної фундаментально перекроїти географію та біосферу планети, пише T4.
Щоб трансформувати ці дані у відчутний досвід, дослідники почали використовувати інструменти штучного інтелекту для моделювання майбутнього. Прикладом такого підходу є інтерактивні проєкти, як-от онлайн-гра FutureGuessr, що демонструє сотні згенерованих ШІ локацій, які відображають наслідки бездіяльності щодо викидів вуглецю впродовж наступних 75 років. Такі симуляції показують світ, де домінують екстремальні погодні явища — від катастрофічних повеней та неконтрольованих лісових пожеж до виснажливих посух та інтенсивних штормів, що змінюють обличчя планети до невпізнання.
Моделі показують, що цілі екосистеми, які сьогодні є критично важливими для стабільності клімату, опиняться на межі колапсу. Наприклад, величезні масиви незайманих лісів у Північній Америці, що наразі слугують найбільшим у світі наземним поглиначем вуглецю, очищуючи повітря та воду, можуть перетворитися на вогняний ландшафт. Вчені прогнозують, що часті лісові пожежі та інвазивні комахи знизять здатність цих лісів поглинати вуглець, вивільняючи мільйони тонн вуглекислого газу і створюючи небезпечний зворотний зв’язок, що лише прискорить глобальне потепління. Подібна доля спіткає й інші лісові масиви; навіть величні стародавні дерева, що складають основу національних парків, опиняться у пастці надто сухого та спекотного клімату. До 2100 року ці регіони ризикують перетворитися на ландшафти з попелу та обгорілих стовбурів, а токсичний дим від пожеж суттєво погіршить якість повітря та здоров’я населення.
В інших регіонах світу головною загрозою стане не вогонь, а тотальна відсутність води. Прогнози для багатьох сільськогосподарських зон Європи та оазисів, що наразі є об’єктами Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, вказують на повільне поховання під пісками через екстремальну посуху та підвищення температур. Регіони, відомі сьогодні золотистими пагорбами, пишними виноградниками та столітніми оливковими деревами, ризикують вкритися тріщинами під палючим сонцем.
Зменшення кількості опадів, що чергуватиметься з інтенсивними, але короткими зливами, зробить сільське господарство неможливим, а врожаї — низькоякісними. Деякі з найсухіших наразі місць у Європі можуть перетворитися на потойбічні пустельні зони, де замість садів та полів залишиться лише потрісканий ґрунт, виметений палючими вітрами, що змусить місцеве населення до міграції через виснаження ресурсів.
Водночас танення льодовиків та крижаних щитів Землі спричинить катастрофічне підвищення рівня Світового океану, що стане фатальним для прибережних територій. Наукові моделі демонструють, як густонаселені азійські мегаполіси буквально боротимуться за те, щоб залишатися над водою. До 2100 року цілі райони таких міст, де сьогодні проживають мільйони людей, можуть зникнути під хвилями. Інфільтрація солоної води роз’їдатиме ґрунти, роблячи ці території значною мірою непридатними для життя та провокуючи безпрецедентні хвилі кліматичних біженців.
Вчені підкреслюють, що мета таких візуалізацій — не фаталізм, а мотивація; показ майбутнього впізнаваних місць, які нам небайдужі, є потужним інструментом для стимулювання серйозних розмов та підтримки негайних дій у боротьбі зі зміною клімату.
Читайте також: На території Китаю впав астероїд потужністю 40 атомних бомб
