Антарктида, континент, який у масовій свідомості асоціюється виключно з безкрайніми льодовиками та екстремальним холодом, приховує в собі геологічний феномен, що кидає виклик уяві. Серед білої пустелі височіє гора Еребус — найпівденніший діючий вулкан на планеті, який став об’єктом пильної уваги науковців не лише через свою сейсмічну активність, а й через унікальну хімічну аномалію. Згідно з даними, підтвердженими експертами та оприлюдненими через IFLScience, цей вулкан щодня викидає в атмосферу мікроскопічні частинки кристалізованого золота, сукупна вартість яких оцінюється приблизно в 6000 доларів США, пише T4.
Еребус, вершина якого сягає 3794 метрів, є одним із лише двох активно діючих вулканів із 138, розташованих на цьому замерзлому континенті, розділяючи цю характеристику з вулканом на острові Десепшн. Проте саме Еребус вирізняється своєю “коштовною” активністю. Щодня з його надр разом із гарячими газами вивільняється близько 80 грамів чистого золота у вигляді дрібного пилу. Ці частинки настільки легкі, що повітряні потоки розносять їх на величезні відстані; сліди дорогоцінного металу були зафіксовані в атмосферному повітрі навіть за 1000 кілометрів від кратера, що свідчить про масштабність та інтенсивність цього природного розпилення.
Активність вулкану класифікується як стромболіанська, що означає помірну інтенсивність вивержень, які супроводжуються регулярними викидами шлейфів газу, пари, а іноді й розпеченого каміння, відомого як вулканічні бомби. За словами Конора Бейкона з обсерваторії Землі Ламонт-Догерті Колумбійського університету, Еребус безперервно вивергається щонайменше з 1972 року. Окрім золотого пилу, вулкан приховує ще одну рідкісну геологічну особливість — постійне активне лавове озеро в одному з вершинних кратерів. Таке явище трапляється у природі надзвичайно рідко, оскільки вимагає дуже специфічних термодинамічних умов, аби поверхня магми не застигала, залишаючись у розплавленому стані протягом десятиліть.
Кредит зображення: Landsat 9 — OLI-2/USGS.
Незважаючи на наукову цінність та інтригуючі золоті викиди, Еребус залишається складним об’єктом для дослідження через свою географічну ізоляцію. Як зазначає Національна обсерваторія Землі NASA, на вулкані встановлено лише невелику кількість постійних приладів моніторингу, переважно сейсмометрів, що фіксують активність надр. Логістичні проблеми, пов’язані з екстремальним кліматом та віддаленістю, ускладнюють розгортання масштабних дослідницьких мереж, які є звичними для доступніших вулканів світу. Тим не менш, Еребус продовжує інтригувати наукову спільноту, залишаючись гарячим, золотим серцем крижаного континенту, де ще сотні вулканів потенційно чекають свого пробудження.
Читайте також: Вчені показали, як виглядала Антарктида 90 мільйонів років тому
