Загадка зменшення людського обличчя, порівняно з нашими неандертальськими родичами, довгий час хвилювала палеоантропологів. Нове дослідження, проведене вченими з Інституту еволюційної антропології Макса Планка, проливає світло на цей феномен, розкриваючи відмінності в процесі розвитку лицьових кісток, пише T4.
Дослідники порівняли середню частину обличчя 174 черепів Homo sapiens, неандертальців та шимпанзе, вивчаючи онтогенез обличчя – процес розвитку та росту лицьових кісток. Використовуючи 3D-моделювання та мікроскопічний аналіз, вони виявили значні відмінності у моделях росту та ремоделювання кісткової тканини.
Згідно з дослідженням, опублікованим у Journal of Human Evolution, неандертальці та шимпанзе мали більші обличчя, які зростали швидше. Натомість, у Homo sapiens спостерігається сповільнений ріст обличчя, який припиняється в ранньому підлітковому віці.
Олександра Шух, докторант Інституту еволюційної антропології Макса Планка, зазначила Live Science: «Ці два людські види дотримувалися різних траєкторій розвитку своїх лицьових кісток».
Дослідження виявило, що у неандертальців переважає процес формування кісток, що призводить до розвитку більших та виступаючих облич. У Homo sapiens, навпаки, спостерігається значно вищий рівень резорбції кісток.
Причини таких відмінностей є предметом дискусій. Вчені висували різні гіпотези щодо великих облич та носів неандертальців, включаючи адаптацію до холодного клімату, вищі енергетичні потреби, жування жорсткої їжі та використання зубів як інструментів. Маленькі обличчя Homo sapiens пов’язують з розвитком кулінарії та збільшенням розміру мозку.
Хоча остаточна відповідь на питання, чому люди еволюціонували з такими унікально маленькими обличчями, ще не знайдена, це дослідження є важливим кроком до розуміння цього складного процесу.
Раніше вчені пояснили, чому їм досі не вдалося знайти замороженого динозавра.
Підписуйся на наш Telegram-канал