“Стара” поверхня Червоної планети породжує дуже “молоді” метеорити. Деякі вчені навіть почали припускати, що причина «перезавантаження» віку зразків. Автори нового дослідження зуміли вирішити цей феномен.
Із 70 тисяч метеоритів, знайдених на Землі, лише 358 прилетіли до нас із Марса. Понад 80% із них (понад 290 зразків) — шерготити з класу кам’яних метеоритів. Ці шматки магматичної чи вулканічної породи вилітали в космос під час імпактних подій, проводили в міжпланетному просторі мільйони років, а потім падали на Землю, де їх теж не одразу вдавалося знайти.
Така бурхлива історія незмінно накладає свій відбиток на породу. І в спробах визначити справжній вік зразків вчені намагалися врахувати вплив космосу та земної атмосфери, але у них все одно виходили дивні результати — сильний розкид віку шерготитів: від чотирьох мільярдів до 200 мільйонів років. При тому, що поверхня Марса «стара», в середньому віком кілька мільярдів років. Звідки взялися «молоді» метеорити? У цьому полягає так званий парадокс віку шерготитів.
Один із способів оцінки віку метеоритів – аргон-аргонова датування, що спирається на швидкість розпаду калію-40 до аргону-40. Калій – досить поширений елемент, тому метод активно використовують із оцінки віку порід Землі. Але з марсіанськими метеоритами він давав результати, які дуже відрізнялися від отриманих іншими радіоізотопними методами. Деякі вчені припустили, що причина у «перезавантаженні» породи.
«За однією з версій, ударні події на Марсі можуть скидати налаштування методів, за допомогою яких геологи визначають вік каменів. Виходячи з цього робили висновок, що насправді метеоритам чотири мільярди років, а молоді метеорити — фрагменти, які повністю або частково перезавантажилися від жару і тиску під час ударних подій», — пояснив вулканолог Бен Коен (Ben Kohen ) з Університету Глазго (Великобританія).
У рамках нового дослідження Коен та його колеги ретельніше підійшли до підготовки зразків та аналізу результатів аргонаргонового методу. Як зазначили автори дослідження, вони змогли точніше врахувати вплив космічного випромінювання та в оцінці співвідношення аргону у початкових зразках марсіанської породи використовували реальні дані, а не припущення, зроблені на основі походження зразків.
Оновленим методом дослідники перевірили зразки семи марсіанських метеоритів. Сам метод передбачає опромінення зразків поруч із породами відомого віку у дослідному ядерному реакторі. Результати дослідження опубліковані в журналі Earth and Planetary Science Letters.
По-перше, після врахування всіх факторів оцінка аргонаргоновим методом повністю збіглася з оцінками, які отримали раніше іншими методами. Жар і тиск не «скинули налаштування» цих порід. Серед семи досліджених метеоритів вчені виділили чотири «вікові групи». Значить, ці породи вилетіли під час різних ударних подій та з різних точок Червоної планети.
По-друге, метеорити справді виявилися молодими. Ймовірно, від падіння метеоритів на Марсі утворився товстий шар реголіту, який приховав стару поверхню планети. При цьому через виверження вулканів поверх реголіту падали молодші породи. Тому й метеорити, вибиті імпактними подіями, найчастіше виявляються молодими.
Згідно з висновками нового дослідження виходить, що Марс залишався геологічно активним протягом досить тривалого часу, аж до останніх сотень мільйонів років. Водночас робота породжує питання, чому основна частина планети за віком поверхні датується мільярдами років (на основі візуального аналізу знімків) і чи цілком коректні такі датування.
Тим часом поверхнею Червоної планети їде апарат Perseverance, збираючи зразки порід з кратера Езеро. У майбутньому їх намагатимуться повернути на Землю. І тоді вчені дізнаються більше про вік марсіанських порід.
Читайте також: Дороге задоволення: вчені озвучили вартість доставки зразків гірських порід з Марса на Землю.
