Вчені Каліфорнійського технологічного інституту (Caltech) та Лабораторії реактивного руху розкрили силу, необхідну для того, щоб марсіанські камені були викинуті з поверхні Червоної планети та досягли Землі. Виявилося, що тиск, що виникає при ударі іншого небесного тіла об поверхню Марса, має бути меншим, ніж вважалося раніше. Про це повідомляється у статті, опублікованій у журналі Science Advances.
Дослідники провели експерименти з лабораторного моделювання ударного тиску, який можуть випробовувати фрагменти марсіанської породи під час падіння метеоритів. Для цього з нержавіючої сталі виготовили камеру, в центр якої містилися зразки гірських порід, що містять плагіоклаз – кристалічний мінерал, характерний для порід Марса. Потім по них стріляли зі спеціальної гармати, що випускає снаряди зі швидкістю, що в п’ять разів перевищує швидкість звуку.
При високому тиску плагіоклаз перетворюється на склоподібний маскелініт. За останні п’ять років на Землі були метеорити марсіанського походження із сумішшю плагіоклазу та маскелініту, що дозволяє визначити приблизну величину тиску, якого вони зазнавали.
Попередні експерименти показали, що плагіоклаз перетворюється на маскелініт при ударному тиску в 30 гігапаскалів (ГПа), що в 300 тисяч разів перевищує атмосферний тиск на рівні моря або в 1000 разів перевищує тиск, з яким контактує підводний апарат при зануренні в океан на глибину трьох кілометрів. Однак нове дослідження показало, що маскелініт виникає при тиску близько 20 гПа, при цьому ризик руйнування каміння знижується, що пояснює, чому на марсіанських метеоритах відсутні значні ушкодження.