Математичний порядок, втілений у послідовності Фібоначчі, де кожне наступне число є сумою двох попередніх, є наріжним каменем сучасної ботаніки. Цей універсальний код, що починається з 0, 1, 1, 2, 3, 5, 8, диктує архітектуру переважної більшості рослин на Землі. Від розташування насіння в голівці соняшника до лусочок на сосновій шишці, органи рослин найчастіше розходяться під «золотим кутом» у 137.5 градусів, формуючи спіралі, кількість яких за годинниковою та проти годинникової стрілки є послідовними числами Фібоначчі. Ця всеосяжна присутність змусила вчених довго вважати, що такий математично досконалий патерн, що оптимізує доступ до світла, мав бути фундаментальною ознакою, успадкованою від найперших рослин. Проте, нещодавній аналіз скам’янілості віком 407 мільйонів років поставив під сумнів цю аксіому, представивши науковому світу стародавню рослину, яка зухвало ігнорувала “правило Фібоначчі”, пише T4.
Об’єктом, що спантеличив дослідників, став Asteroxylon mackiei — вимерлий вид плауна, що належить до найдавнішої відомої клади листяних рослин. Його рештки, чудово збережені у знаменитому родовищі Райні-Черт в Абердинширі, Шотландія, були відомі з 1969 року, але їхня точна тривимірна структура залишалася загадкою. Використовуючи сучасні технології, команда еволюційних палеобіологів на чолі з доктором Сенді Хетерінгтоном створила точні 3D-друковані реконструкції на основі поперечних зрізів цих скам’янілостей. Як розповідає IFLScience, цей метод вперше дозволив вченим буквально “взяти в руки” доісторичну рослину і детально проаналізувати розташування її листя. Як зазначила перший автор дослідження Холлі-Енн Тернер, аналіз показав, що ці ранні плауни розвинули спіральні візерунки, які суперечать послідовності Фібоначчі.
У той час як деякі моделі демонстрували очікувану кількість спіралей, що відповідає числу Фібоначчі (наприклад, вісім), інші реконструкції мали сім або дев’ять спіралей — числа, які не вписуються в канонічну математичну прогресію. Більше того, деякі зразки Asteroxylon mackiei взагалі відмовилися від спіральної моделі, демонструючи листя, що росло простими кільцями, або мутовками, вздовж стебла. Ці висновки, опубліковані і Science свідчать про те, що математична досконалість, яку ми бачимо в сучасних рослинах, не була успадкована від спільного предка. Натомість, патерни Фібоначчі, ймовірно, еволюціонували пізніше, і, можливо, виникали незалежно в різних еволюційних лініях. Asteroxylon mackiei є яскравим доказом того, що 407 мільйонів років тому природа все ще перебувала в активному пошуку, експериментуючи з різними, менш впорядкованими геометріями, перш ніж зупинитися на математично елегантному рішенні, яке домінує в рослинному світі сьогодні.
Читайте також: Вчені знайшли докази давно втраченого світу глибоко всередині Землі
