Наше життя, попри свою безперервність, зберігається в пам’яті не як суцільний потік, а як послідовність окремих, значущих моментів. Ця здатність мозку розбивати досвід на окремі «епізоди» надає ясності та допомагає нам розуміти, що і коли сталося. Донедавна вчені не знали, який механізм відповідає за це важливе завдання. Однак нещодавнє дослідження, опубліковане в журналі Neuron, показало, що за цей процес відповідає крихітна ділянка в стовбурі мозку, пише T4.
Психологи з Каліфорнійського та Колумбійського університетів виявили, що невелика група нейронів, відома як блакитне місце (locus coeruleus), функціонує як своєрідна “кнопка скидання пам’яті”. Вона активується в моменти значущих змін, наприклад, при переході від однієї події до іншої. Дослідники імітували такі зміни за допомогою слухових сигналів: одноманітні тони створювали відчуття безперервної події, а зміна тону та вуха, в яке він подавався, сигналізувала про початок нової. Учасники експерименту, чия активність у блакитному місці зростала на межі подій, гірше згадували порядок елементів, що перетинали ці межі. Це свідчить про те, що спогади зберігалися окремо, а не як єдиний епізод.
Ці сигнали “скидання” впливають і на інші ділянки мозку, зокрема на гіпокамп, що відповідає за кодування нових спогадів. Активність блакитного місця подає гіпокампу критичний сигнал “старт”, сповіщаючи його, що почалася нова подія. Проте дослідники також виявили, що ця система може виходити з ладу під впливом хронічного стресу. Нейрони блакитного місця працюють у двох режимах: сплескоподібному, що позначає важливі події, і фоновому, що регулює загальну пильність та рівень стресу. За умов хронічного стресу блакитне місце стає надмірно активним, ніби “пожежна сигналізація, що постійно дзвонить”, що робить його менш чутливим до нових змін. Це порушує здатність мозку чітко розділяти та організовувати спогади.
Відкриття блакитного місця як ключового “шлюзу” для формування пам’яті відкриває нові перспективи для лікування розладів, пов’язаних з пам’яттю, таких як посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) та хвороба Альцгеймера. Хоча для розробки ефективних методів лікування потрібні подальші дослідження, вже зараз вчені розглядають потенційні способи заспокоєння гіперактивного блакитного місця, наприклад, через повільне дихання або навіть фармакологічно. Це підкреслює важливість фундаментальних досліджень, фінансування яких є вирішальним для майбутніх наукових проривів, що можуть покращити життя пацієнтів та їхніх сімей.
Читайте за темою:
- Вчені виявили, що одна з найвідоміших у світі картин здатна впливати на мозок
- Вчені назвали тварину, контакт з якою може пошкодити людський мозок
- Вчені виявили активність, під час якої мозок починає “з’їдати” себе
