Одним із найбільш фундаментальних та досі невирішених питань сучасної науки залишається ймовірність існування позаземного розуму та пошук місця, де він міг би переховуватися. Нещодавній аналіз даних NASA відкриває нову, спокусливу перспективу в цьому напрямку, вказуючи на те, що людство, можливо, все ж таки не самотнє у Всесвіті. Американське космічне агентство ідентифікувало екзопланету, розташовану на відстані 146 світлових років від Землі, характеристики якої вчені описують як надзвичайно схожі на земні, що робить її одним із найцікавіших кандидатів для подальшого вивчення в контексті астробіології, пише T4.
Новий світ, що отримав офіційну назву HD 137010 b, був виявлений завдяки архівним даним, зібраним легендарним космічним телескопом «Кеплер» під час його другої місії K2. Це відкриття стало можливим завдяки фіксації єдиного «транзиту» — проходження планети на тлі диска своєї батьківської зірки. Хоча для непідготовленого спостерігача одна така подія може здатися незначною, астрономам цього вистачило, щоб розрахувати ключові параметри небесного тіла. Відстеживши час, який знадобився тіні планети для перетину зіркового диска, та проаналізувавши криву блиску, команда вчених змогла оцінити орбітальний період та потенційні кліматичні умови цього віддаленого світу.
Головною інтригою відкриття є розташування HD 137010 b відносно свого світила. Згідно з розрахунками, планета може перебувати безпосередньо в межах так званої «житлової зони» — регіону космосу, де умови дозволяють воді існувати в рідкому стані, що є критично важливою передумовою для виникнення життя, яким ми його знаємо. Моделювання можливих атмосферних сценаріїв, проведене фахівцями NASA, показує 40-відсоткову ймовірність того, що планета потрапляє в «консервативну» зону життя, та 51-відсоткову ймовірність її знаходження в ширшій, «оптимістичній» зоні. Водночас експерти зберігають наукову обережність, попереджаючи, що існує приблизно 50% ризику того, що орбіта планети повністю виходить за межі сприятливого для життя діапазону.
Потенційні мешканці HD 137010 b, якщо вони існують, повинні бути надзвичайно витривалими та адаптованими до суворих холодних умов. Хоча батьківська зірка системи, HD 137010, належить до того ж спектрального класу, що й наше Сонце, вона є дещо холоднішою та тьмянішою. Це безпосередньо впливає на термальний баланс планети: за попередніми оцінками, температура на її поверхні може не перевищувати –68°C. Для порівняння, середня температура на поверхні Марса становить близько –65°C, що робить клімат нововідкритої планети схожим на марсіанський холод. Однак, на відміну від розрідженої атмосфери Червоної планети, HD 137010 b може мати інший хімічний склад повітряної оболонки.
Існує гіпотеза, що цей далекий світ може виявитися планетою з помірним або навіть водним кліматом, якщо його атмосфера насичена парниковими газами. Як пояснюють дослідники, наявність щільної атмосфери, багатшої на вуглекислий газ, ніж земна, могла б створити потужний парниковий ефект, достатній для підвищення температури та утримання води в рідкому стані навіть за умов слабшого зоряного випромінювання. Це перетворило б крижану пустелю на потенційний оазис життя. Саме склад атмосфери стане вирішальним фактором у визначенні справжньої природи цієї екзопланети.
Підтвердження цих теорій залишається складним технічним завданням для сучасної астрономії. Орбітальна відстань планети, яка робить її настільки схожою на Землю, водночас ускладнює спостереження, оскільки транзити відбуваються значно рідше, ніж у планет, що обертаються на тісних орбітах біля своїх зірок. Вчені покладають надії на наступні покоління інструментів: підтвердження може надійти від супутника NASA TESS, який продовжує пошук екзопланет, або європейського телескопа CHEOPS. Утім, для детального аналізу атмосфери та остаточного вердикту щодо населеності HD 137010 b, людству, ймовірно, доведеться чекати на дані з новітніх космічних обсерваторій майбутнього.
Не пропустіть: Проєкт “Анкор”: чи справді NASA готується вимкнути гравітацію на Землі на 7 секунд
