Унікальне дослідження проливає світло на найбільш впливові фактори мутації людської ДНК, особливо в контексті зростання захворюваності на рак легень серед людей, які ніколи не курили. Це масштабне міжнародне дослідження, опубліковане в журналі Nature, ретельно вивчило геноми ракових пухлин 871 некурця з чотирьох континентів, а також порівняло їх з геномами 345 курців, виявивши разючі подібності та відмінності. Головний висновок полягає в тому, що забруднення повітря тісно пов’язане з мутаціями ДНК, що призводять до раку легень, і цей зв’язок є значно сильнішим, ніж вплив пасивного куріння, який виявився мізерним, розповідає T4.
Дослідники, включаючи біомолекулярного вченого Людмила Александрова з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго (UCSD), відзначають тривожну тенденцію: зростання випадків раку легень у некурців, причина якої досі залишалася незрозумілою. Їхнє дослідження показує, що смог і сажа на відкритому повітрі безпосередньо пов’язані з тими самими типами мутацій ДНК, які традиційно асоціюються з курінням. Чим вищий рівень забруднення, якому піддавалася людина, тим більше мутацій виявлялося в її пухлинах легень.
Зокрема, у некурців, які проживали в регіонах з високим рівнем забруднення повітря, значно частіше зустрічалися мутації TP53 та EGFR – відомі ознаки раку легень, особливо тих, що викликані мутацією ДНК SBS4. Цікаво, що ймовірність прояву сигнатур SBS4 у них була майже в чотири рази вищою, ніж у тих, хто жив у регіонах з чистішим повітрям. Натомість, вплив пасивного куріння, хоч і вважається відомим фактором ризику, показав лише незначне збільшення генетичних мутацій, що, за словами генетика Тунву Чжана з Національного інституту раку США (NCI), може бути занадто слабким для виявлення сучасними інструментами. Це контрастує з забрудненням повітря та курінням тютюну, які обидва були тісно пов’язані з мутаціями ДНК.
Серед некурців з раком легень, більшість з яких мали аденокарциноми, майже 5 відсотків пухлин демонстрували мутаційну сигнатуру SBS4. Крім того, у 28 відсотків некурців було виявлено новий ген під назвою SBS40a, який не спостерігався у курців тютюну. Причина виникнення цього конкретного мутаційного фактора залишається невідомою, але, схоже, вона не має екологічного характеру. Це відкриття, за словами Александрова, відкриває абсолютно нову область для подальших досліджень.
Хоча дослідження базувалося на регіональних рівнях забруднення повітря і не могло точно визначити індивідуальну експозицію кожної людини, а також припускає можливість недостовірності повідомлень учасників про статус курця, загальні висновки рішуче підтверджують гіпотезу про те, що сажа або смог можуть провокувати ріст пухлини подібно до хімічних речовин у сигаретах. Це є нагальною та зростаючою глобальною проблемою, особливо для тих, хто ніколи не курив, і, як зазначає епідеміолог Марія Тереза Ланді з Національного інституту курців, потребує подальшого розуміння. Команда дослідників планує розширити свої дослідження, включивши геноми раку з більш різноманітної глобальної когорти, щоб отримати ще повнішу картину цього важливого взаємозв’язку.
Раніше вчені назвали рік, коли Земля була на межі знищення.
